НОТАТКИ ПРО ТЕРМОФІЛЬНІ МАРГІНАЛЬНІ ТРАВʹЯНІ УГРУПОВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ "ХОЛОДНИЙ ЯР"
DOI:
https://doi.org/10.53904/1682-2374/2025-27/11Ключові слова:
синтаксономія, рослинність, узлісся, Trifolio-Geranietea sanguinei, Середнє ПодніпровʹяАнотація
Стаття присвячена синтаксономії травʹяних рослинних угруповань, які формуються по узліссях та галявинах широколистяних лісів національного природного парку "Холодний Яр" (Черкаська область, Україна). Вперше наводяться дані про рослинність внутрішніх узлісь Правобережного Придніпровʹя. Встановлено, що в маргінальних локалізаціях по узліссях мезофільних дубово-грабових і термофільних дубових лісів тут формуються лінійні угруповання із значним проєктивним покриттям Poa nemoralis, помітною ценотичною роллю бобових рослин (Astragalus glycyphyllos, Lathyrus niger, Securigera varia, Vicia pisiformis) поряд із типовими видами узлісь (Ajuga genevensis, Clinopodium vulgare, Melampyrum nemorosum та ін.) та травʹянистими видами мезофільних широколистяних лісів (Brachypodium sylvaticum, Carex pilosa, Glechoma hirsuta, Stellaria holostea). Запропоновано розглядати ці угруповання в складі союзу Knaution dipsacifoliae.
Посилання
Вісюліна О.Д. (1954). Рід Горошок – Vicia L. У кн.: Флора УРСР, т. 6. К.: Видавництво АН УРСР, с. 513–537.
Дідух Я.П., Плюта П.Г., Чумак К.В. (1992). Фітоіндикація екологічних режимів рослинних угруповань урочища Холодний Яр (Черкаська область). Український ботанічний журнал, 49(1): 17–22.
Дідух Я.П., Шеляг-Сосонко Ю.Р. (2003). Геоботанічне районування України та суміжних територій. Український ботанічний журнал, 60(1): 6–17.
Доброчаєва Д.М. (1965). Рід Волошка – Centaurea L. У кн.: Флора УРСР, т. 12. Київ: Наукова думка, с. 37–165.
Зеров Д.К. (1924). До флори Черкаської округи (кол. Черкаський та Чигиринський повіти) Київщини. Вісник Київського ботанічного саду, 1: 5–26.
Клеопов Ю.Д. (1938). Ботаніко-географічні етюди. I. Про нові знахідки Evonymus nana M.B. і Coronilla elegans Panč. в УРСР. Журнал Інституту ботаніки АН УРСР, 17(25): 137–165.
Клеопов Ю.Д. (1928). Рештки степової рослинности в Черкаській окрузі. Охорона памʹяток природи на Україні, 2: 37–49.
Куземко А.А. (2010). Генетичні звʹязки лучних та лісових угруповань в умовах Лісової та Лісостепової зон рівнинної частини України. Автохтонні та інтродуковані рослини, 6: 10–23.
Кученко Б.В., Тєстов П.С. (2025). Методика камеральної оцінки ступеня збереженості лісових біотопів на прикладі НПП "Холодний Яр". Літопис природи Національного природного парку "Холодний Яр", т. 2, с. 56–65.
Лавріненко К.В., Куземко А.А. (2025). Попередня класифікаційна схема рослинності. Літопис природи Національного природного парку "Холодний Яр", т. 2, с. 43–47.
Мала Ю.І. (2016). Межа між Лісостепом і Степом: еколого-ценотична оцінка (на прикладі Правобережної України). Київ: Наукова думка, 165 с.
Шеляг-Сосонко Ю.Р., Курсон В.В. (1979). Рослинність Холодного Яру. Український ботанічний журнал, 36(1): 67–72.
Шиндер О.І., Шевчик В.Л., Спрягайло О.А., Спрягайло О.В., Галушко О.С. (2023). Аналіз флори національного природного парку "Холодний Яр": попередні результати. Вісник Черкаського університету. Біологічні науки, 2: 109–123.
Якушенко Д.М. (2019). Клас Trifolio-Geranietea sanguinei T. Müller 1962. У кн.: Дубина Д.В., Дзюба Т.П., Ємельянова С.М. та ін. (ред.) Продромус рослинності України. Київ: Наукова думка, с. 242–250.
Якушенко Д.М., Марківська Л.В. (2024). Нові відомості про термофільні травʹяні узлісні угруповання Південного Поділля. Чорноморський ботанічний журнал, 20(4): 439–457. https://doi.org/10.32999/ksu1990-553X/2024-20-4-5
Braun-Reichert, R., Rubanschi, S., & Poschlod, P. (2021). The importance of small natural features in forests: How the overgrowth of forest gaps affects indigenous flower supply, flower-visiting insects, and seed sets of six Campanula species. Ecology and Evolution, 11: 11991–12002. https://doi.org/10.1002/ece3.7965
Dengler, J., & Boch, S. (2008). Forest-edge communities (Trifolio-Geranietea sanguinei) on the island of Saaremaa (Estonia): Phytosociology and biodiversity patterns. In: Flora, Vegetation, and Nature Conservation from Schleswig-Holstein to South America. Mitteilungen der Arbeitsgemeinschaft Geobotanik in Schleswig-Holstein und Hamburg, 65, pp. 257–285.
Dengler, J., Eisenberg, M., & Schröder, J. (2006). Die grundwasserfernen Saumgesellschaften Nordostniedersachsens im europäischen Kontext. Teil I: Säume magerer Standorte (Trifolio-Geranietea sanguinei). Tuexenia, 26: 51–93.
Euro+Med. (2006–present). Euro+Med PlantBase: The information resource for Euro-Mediterranean plant diversity.
Harris, L.D. (1988). Edge effects and conservation of biotic diversity. Conservation Biology, 2: 330–332.
Hennekens, S.M., & Schaminée, J.H.J. (2001). TURBOVEG, a comprehensive database management system for vegetation data. Journal of Vegetation Science, 12: 589–591. https://doi.org/10.2307/3237010
Hilbig, W., Knapp, H.D., & Reichhoff, L. (1982). Übersicht über die Pflanzengesellschaften des südlichen Teiles der DDR. XIV. Die thermophilen, mesophilen und acidophilen Saumgesellschaften. Hercynia, 19(2): 212–248.
Kleopov, Yu.D. (1990). Analysis of the flora of broad-leaved forests of the European part of the USSR. Kyiv: Naukova Dumka, 352 pp. [in Russian].
Krasnov, M.A. (1916). Herbaceous cover of clear-cut areas in relation to relief and plantations in the Chutianska forest estate of Kherson Governorate. Proceedings of the Imperial Forest Institute, 30: 99–149. [in Russian].
Mucina, L., Bültmann, H., Dierssen, K., et al. (2016). Vegetation of Europe: Hierarchical floristic classification system of vascular plant, bryophyte, lichen, and algal communities. Applied Vegetation Science, 19(Suppl. 1): 3–264. https://doi.org/10.1111/avsc.12257
Müller, T. (1962). Die Saumgesellschaften der Klasse Trifolio-Geranietea sanguinei. Mitteilungen der Floristisch-Soziologischen Arbeitsgemeinschaft, N.F. 9: 95–140.
Pachosky, I.K. (1915). Description of the vegetation of Kherson Governorate. Vol. 1: Forests. Kherson, 258 р. [in Russian].
Plue, J., Cousins, S.A.O., De Pauw, K., et al. (2020). Biological flora of the British Isles: Poa nemoralis. Journal of Ecology, 108: 1750–1774.
Preislerová, Z., Jiménez-Alfaro, B., Mucina, L., et al. (2022). Distribution maps of the vegetation alliances in Europe. Applied Vegetation Science, 25: e12642. https://doi.org/10.1111/avsc.12642
Preislerová, Z., Marcenò, C., Argagnon, O., et al. (2024). Structural, ecological and biogeographical attributes of European vegetation alliances. Applied Vegetation Science, 27(1): e12766. https://doi.org/10.1111/avsc.12766
Rinas, C.L., Harper, K.A., & Rad, J.E. (2024). Recent advances in studying vegetation at forest edges. Plant Ecology, 225: 301–303. https://doi.org/10.1007/s11258-024-01417-6
Roleček, J., Tichý, L., Zelený, D., & Chytrý, M. (2009). Modified TWINSPAN classification in which the hierarchy respects cluster heterogeneity. Journal of Vegetation Science, 20(4): 596–602. https://doi.org/10.1111/j.1654-1103.2009.01062.x
Royer, J.-M. (2015). Contribution au prodrome des végétations de France: Trifolio medii – Geranietea sanguinei T. Müll. 1962. Prodrome des végétations de France, 2: 1–151.
Szafer, W. (1935). Forest and steppe in Western Podolia. Rozprawy Wydziału Matematyczno-Przyrodniczego Polskiej Akademii Umiejętności, 71(2): 1–123.
Tichý, L. (2002). JUICE, software for vegetation classification. Journal of Vegetation Science, 13: 451–453. https://doi.org/10.1111/j.1654-1103.2002.tb02069.x
Westhoff, V., & van der Maarel, E. (1978). The Braun-Blanquet approach. In R. Whittaker (Ed.), Classification of Plant Communities (2nd ed.). The Hague: Junk, pp. 287–399.
