NOTES ON THERMOPHILOUS MARGINAL HERBACEOUS COMMUNITIES OF THE NATIONAL NATURE PARK "KHOLODNY YAR"
DOI:
https://doi.org/10.53904/1682-2374/2025-27/11Keywords:
синтаксономія, рослинність, узлісся, Trifolio-Geranietea sanguinei, Середнє ПодніпровʹяAbstract
This article is dealing with the syntaxonomy of herbaceous plant communities formed on the edges and glades of broad-leaved forests in the National Nature Park "Kholodny Yar" (Cherkasy region, Ukraine). Data on vegetation of the internal forest fringes of the Right-bank Dnieper area are presented for the first time. In the marginal localizations on the edges of mesophilous oak-hornbeam forests and of thermophilous oak forests, linear fringe communities with a significant cover of Poa nemoralis, a noticeable cenotic role of the Fabaceae-plants (Astragalus glycyphyllos, Lathyrus niger, Securigera varia, Vicia pisiformis), with the presence of typical forest-edge species (Ajuga genevensis, Clinopodium vulgare, Melampyrum nemorosum, etc.) as well as with herbal species of mesic deciduous forests (Brachypodium sylvaticum, Carex pilosa, Glechoma hirsuta, Stellaria holostea), are formed. It is proposed to consider these communities within the Knaution dipsacifoliae alliance.
References
Вісюліна О.Д. (1954). Рід Горошок – Vicia L. У кн.: Флора УРСР, т. 6. К.: Видавництво АН УРСР, с. 513–537.
Дідух Я.П., Плюта П.Г., Чумак К.В. (1992). Фітоіндикація екологічних режимів рослинних угруповань урочища Холодний Яр (Черкаська область). Український ботанічний журнал, 49(1): 17–22.
Дідух Я.П., Шеляг-Сосонко Ю.Р. (2003). Геоботанічне районування України та суміжних територій. Український ботанічний журнал, 60(1): 6–17.
Доброчаєва Д.М. (1965). Рід Волошка – Centaurea L. У кн.: Флора УРСР, т. 12. Київ: Наукова думка, с. 37–165.
Зеров Д.К. (1924). До флори Черкаської округи (кол. Черкаський та Чигиринський повіти) Київщини. Вісник Київського ботанічного саду, 1: 5–26.
Клеопов Ю.Д. (1938). Ботаніко-географічні етюди. I. Про нові знахідки Evonymus nana M.B. і Coronilla elegans Panč. в УРСР. Журнал Інституту ботаніки АН УРСР, 17(25): 137–165.
Клеопов Ю.Д. (1928). Рештки степової рослинности в Черкаській окрузі. Охорона памʹяток природи на Україні, 2: 37–49.
Куземко А.А. (2010). Генетичні звʹязки лучних та лісових угруповань в умовах Лісової та Лісостепової зон рівнинної частини України. Автохтонні та інтродуковані рослини, 6: 10–23.
Кученко Б.В., Тєстов П.С. (2025). Методика камеральної оцінки ступеня збереженості лісових біотопів на прикладі НПП "Холодний Яр". Літопис природи Національного природного парку "Холодний Яр", т. 2, с. 56–65.
Лавріненко К.В., Куземко А.А. (2025). Попередня класифікаційна схема рослинності. Літопис природи Національного природного парку "Холодний Яр", т. 2, с. 43–47.
Мала Ю.І. (2016). Межа між Лісостепом і Степом: еколого-ценотична оцінка (на прикладі Правобережної України). Київ: Наукова думка, 165 с.
Шеляг-Сосонко Ю.Р., Курсон В.В. (1979). Рослинність Холодного Яру. Український ботанічний журнал, 36(1): 67–72.
Шиндер О.І., Шевчик В.Л., Спрягайло О.А., Спрягайло О.В., Галушко О.С. (2023). Аналіз флори національного природного парку "Холодний Яр": попередні результати. Вісник Черкаського університету. Біологічні науки, 2: 109–123.
Якушенко Д.М. (2019). Клас Trifolio-Geranietea sanguinei T. Müller 1962. У кн.: Дубина Д.В., Дзюба Т.П., Ємельянова С.М. та ін. (ред.) Продромус рослинності України. Київ: Наукова думка, с. 242–250.
Якушенко Д.М., Марківська Л.В. (2024). Нові відомості про термофільні травʹяні узлісні угруповання Південного Поділля. Чорноморський ботанічний журнал, 20(4): 439–457. https://doi.org/10.32999/ksu1990-553X/2024-20-4-5
Braun-Reichert, R., Rubanschi, S., & Poschlod, P. (2021). The importance of small natural features in forests: How the overgrowth of forest gaps affects indigenous flower supply, flower-visiting insects, and seed sets of six Campanula species. Ecology and Evolution, 11: 11991–12002. https://doi.org/10.1002/ece3.7965
Dengler, J., & Boch, S. (2008). Forest-edge communities (Trifolio-Geranietea sanguinei) on the island of Saaremaa (Estonia): Phytosociology and biodiversity patterns. In: Flora, Vegetation, and Nature Conservation from Schleswig-Holstein to South America. Mitteilungen der Arbeitsgemeinschaft Geobotanik in Schleswig-Holstein und Hamburg, 65, pp. 257–285.
Dengler, J., Eisenberg, M., & Schröder, J. (2006). Die grundwasserfernen Saumgesellschaften Nordostniedersachsens im europäischen Kontext. Teil I: Säume magerer Standorte (Trifolio-Geranietea sanguinei). Tuexenia, 26: 51–93.
Euro+Med. (2006–present). Euro+Med PlantBase: The information resource for Euro-Mediterranean plant diversity.
Harris, L.D. (1988). Edge effects and conservation of biotic diversity. Conservation Biology, 2: 330–332.
Hennekens, S.M., & Schaminée, J.H.J. (2001). TURBOVEG, a comprehensive database management system for vegetation data. Journal of Vegetation Science, 12: 589–591. https://doi.org/10.2307/3237010
Hilbig, W., Knapp, H.D., & Reichhoff, L. (1982). Übersicht über die Pflanzengesellschaften des südlichen Teiles der DDR. XIV. Die thermophilen, mesophilen und acidophilen Saumgesellschaften. Hercynia, 19(2): 212–248.
Kleopov, Yu.D. (1990). Analysis of the flora of broad-leaved forests of the European part of the USSR. Kyiv: Naukova Dumka, 352 pp. [in Russian].
Krasnov, M.A. (1916). Herbaceous cover of clear-cut areas in relation to relief and plantations in the Chutianska forest estate of Kherson Governorate. Proceedings of the Imperial Forest Institute, 30: 99–149. [in Russian].
Mucina, L., Bültmann, H., Dierssen, K., et al. (2016). Vegetation of Europe: Hierarchical floristic classification system of vascular plant, bryophyte, lichen, and algal communities. Applied Vegetation Science, 19(Suppl. 1): 3–264. https://doi.org/10.1111/avsc.12257
Müller, T. (1962). Die Saumgesellschaften der Klasse Trifolio-Geranietea sanguinei. Mitteilungen der Floristisch-Soziologischen Arbeitsgemeinschaft, N.F. 9: 95–140.
Pachosky, I.K. (1915). Description of the vegetation of Kherson Governorate. Vol. 1: Forests. Kherson, 258 р. [in Russian].
Plue, J., Cousins, S.A.O., De Pauw, K., et al. (2020). Biological flora of the British Isles: Poa nemoralis. Journal of Ecology, 108: 1750–1774.
Preislerová, Z., Jiménez-Alfaro, B., Mucina, L., et al. (2022). Distribution maps of the vegetation alliances in Europe. Applied Vegetation Science, 25: e12642. https://doi.org/10.1111/avsc.12642
Preislerová, Z., Marcenò, C., Argagnon, O., et al. (2024). Structural, ecological and biogeographical attributes of European vegetation alliances. Applied Vegetation Science, 27(1): e12766. https://doi.org/10.1111/avsc.12766
Rinas, C.L., Harper, K.A., & Rad, J.E. (2024). Recent advances in studying vegetation at forest edges. Plant Ecology, 225: 301–303. https://doi.org/10.1007/s11258-024-01417-6
Roleček, J., Tichý, L., Zelený, D., & Chytrý, M. (2009). Modified TWINSPAN classification in which the hierarchy respects cluster heterogeneity. Journal of Vegetation Science, 20(4): 596–602. https://doi.org/10.1111/j.1654-1103.2009.01062.x
Royer, J.-M. (2015). Contribution au prodrome des végétations de France: Trifolio medii – Geranietea sanguinei T. Müll. 1962. Prodrome des végétations de France, 2: 1–151.
Szafer, W. (1935). Forest and steppe in Western Podolia. Rozprawy Wydziału Matematyczno-Przyrodniczego Polskiej Akademii Umiejętności, 71(2): 1–123.
Tichý, L. (2002). JUICE, software for vegetation classification. Journal of Vegetation Science, 13: 451–453. https://doi.org/10.1111/j.1654-1103.2002.tb02069.x
Westhoff, V., & van der Maarel, E. (1978). The Braun-Blanquet approach. In R. Whittaker (Ed.), Classification of Plant Communities (2nd ed.). The Hague: Junk, pp. 287–399.
