Вимоги до оформлення статей

Науковий журнал «Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова» публікує матеріали з питань заповідної справи, збереження природного різноманіття, біології, екології, охорони рідкісних видів рослин і тварин у природі та штучно створених умовах, степового природокористування, ґрунтознавства, інтродукції, реінтродукції. До друку приймаються оригінальні дослідження, які містять нові результати, що не публікувалися раніше, огляди, аналітичні та концептуальні розробки з конкретних проблем біології та охорони природного середовища.

Статті публікуються українською та англійською мовами обсягом до 12 стор., короткі повідомлення – 3 стор., статті із розділів «Ювілеї» і «Хроніка» – 3 стор. При підготовці статей для публікації просимо авторів дотримуватися наступних правил.

ПРИКЛАД ОФОРМЛЕННЯ НА ОФІЦІЙНОМУ САЙТІ ЖУРНАЛУ ЗА ПОСИЛАННЯМ

До редколегії потрібно надіслати статтю електронною поштою з відповідним файлом з підписами автора (авторів). Стаття має супроводжуватися мотивованою рекомендацією від установи, в якій проведено дослідження, а роботи аспірантів – також рецензією наукового керівника. Всі рукописи розглядаються редколегією, рецензуються та затверджуються до друку або відхиляються.

На окремому аркуші обов'язково треба вказати прізвища авторів, їх ім'я та по батькові, науковий ступінь, місце роботи, посаду, а також Оrcid, адресу, номер мобільного телефону, електронну пошту.

Стаття має бути представлена у форматі doc. або docx. Текст без переносів слів, шрифт Times New Roman кеглем 11, абзац 1 см; ширина полів з лівого боку - 30, з правого - 30, зверху - 25, знизу - 25 мм, без нумерації сторінок.

Тексти рефератів слід подавати українською та англійською мовами. Реферат має бути написаний за такою формою: назва статті, ініціали і прізвище автора (-ів), власне текст, ключові слова. Обсяг реферату - до 1800 слів.

Стаття повинна бути ясно та логічно структурована, складатися з таких розділів: реферат, текст статті (вступ із поставленим завданням, матеріал та методика досліджень, результати досліджень, обговорення, висновки, подяки), перелік джерел посилання. Хроніка, ювілейні дати тощо подаються у довільній формі викладення матеріалу.

Назва видів тварин супроводжується повною науковою назвою українською або російською мовою (якщо така є) та повною латинською назвою із зазначенням автора і року опублікування, наприклад: «кулан туркменський Equus hemionus kulan Groves & Mázak, 1967». В дужках може бути вказано назву вищого таксону, наприклад: «стронгіліди (Nematoda: Strongylidae)». При наступному згадуванні можна вживати тільки українську або скорочену латинську назву, прізвище автора та рік не наводяться, наприклад: «кулан», або «E. h. Kulan».

Назви видів рослин можуть бути подані лише латинською, з автором, без року опублікування. При першому згадуванні виду і роду вказуються їх автори, далі назви цих таксонів наводяться без авторів. У геоботанічних статтях назви формацій подаються тільки латиною, назви видів у асоціаціях теж наводяться латиною, без авторів.

Наведений у таблицях цифровий матеріал не дублюється в тексті. Графічні матеріали мають назву, нумеруються у порядку їх згадування в тексті, вказується також місце, де вони мають бути розміщені, і подаються окремими файлами (графічні редактори: Word, Excel, Corel). Діаграми і графіки не повинні дублювати таблиць. Підписи до рисунків мають містити достатньо повну інформацію, щоб наведені дані були зрозумілі без звернення до тексту. Абревіації розшифровуються в підписах під рисунками.

В тексті статті посилання на літературне джерело наводиться з ініціалами автора – «О.О. Іваненко вважає… (Іваненко, 1935а, б)» або без них – «(Іваненко, 1924)». Цитата наводиться в лапках і супроводжується вказівкою на номер сторінки - «О.О. Іваненко (1935а, с. 18)». Для іноземних авторів (джерело іншою мовою, ніж стаття) при першому згадуванні вказують транслітероване прізвище та в дужках оригінальне – «За даними Дж. Брауна … (Brown, 1983)».

Для робіт з трьома авторами вказують всі прізвища – «Дослідження Є.П. Стекленьова, Т.М. Єлістратової, В.О. Самчук (Стекленьов, Єлістратова, Самчук, 1983)», з чотирма авторами та більше – тільки перше прізвище з додатком «та ін.», «et al.» – «Т.І. Котенко із співаторами… (Котенко та ін., 1999)» або – «(Wright et al., 2006)». Книги, які мають більше трьох авторів, або без авторів, мають цитуватися за їх скороченою назвою – «(Методичні рекомендації …, 1980)». Якщо в дужках наводяться посилання на декілька джерел, слід розташовувати їх за роками публікації – «(Оцінка ..., 1993; Показники …, 1995; Дрозденко та ін., 1996; Шалига та ін., 1996; Clinical state …, 1996)".

В список джерел посилання включаються тільки цитовані роботи за алфавітом (спершу кирилицею, потім латиницею). Спочатку наводяться роботи одного автора в хронологічному порядку. Потім роботи того ж автора у співавторстві за алфавітним порядком співавторів. За наявності декількох робіт одного автора (або декількох тих же самих авторів) з однаковим роком публікації джерела розташовуються в алфавітному порядку першої букви назви робіт, в такому випадку до років публікації додаються літери «а, б, в» (роботи кирилицею) або «a, b, c» (роботи латиницею).

Список не нумерується. Перший рядок має виступ 1 см.

Оформлення списку цитованих джерел робити згідно з ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання» з урахуванням правок (код УКНД 01.140.40).

Редакція залишає за собою право робити редакційні зміни і скорочення та повертати без реєстрації рукописи, які не відповідають цим правилам.