ГЕЛЬМІНТОФАУНА КОНЯ ПРЖЕВАЛЬСЬКОГО В АРИДНИХ ЗОНАХ ПАЛЕАРКТИКИ (НА ПРИКЛАДІ ПОПУЛЯЦІЙ БІОСФЕРНОГО ЗАПОВІДНИКА "АСКАНІЯ-НОВА" ТА ЗАПОВІДНИКА "ОРЕНБУРЗЬКИЙ")
DOI:
https://doi.org/10.53904/1682-2374/2021-23/11Анотація
Наведено результати порівняння гельмінтофауни коня Пржевальського двох популяцій: Біосферного заповідника "Асканія-Нова" (1972–2018 рр.) та заповідника "Оренбурзький" (2017–2019 рр.). В Асканії-Нова видове різноманіття гельмінтофауни коня Пржевальського за весь час досліджень склало 45 видів. Паразитоценоз тут формувався більше ста років і є результатом співіснування на спільних степових територіях шести видів Конячих та жуйних, завезених з різних континентів. В Оренбурзькому заповіднику протягом 5 років (2015–2019 рр.) мешкає один вид Конячих – кінь Пржевальського, якого інтродуковано з двох європейських напіврезерватів. Гельмінтофауна на даний час налічує 29 видів, два з яких є ендеміками азійського регіону. Процес формування гельмінтофауни створеної популяції коней Пржевальського триває.
Посилання
Бакирова Р. Т., Жарких Т. Л. Первый этап проекта по реинтродукции лошади Пржевальского в Оренбургский заповедник. Подготовка инфраструктуры. Степной бюллетень. 2015. № 45. С. 62–64.
Бакирова Р. Т., Жарких Т. Л. Первый этап проекта по реинтродукции лошади Пржевальского в Оренбургский заповедник. II. Транспортировка первой группы основателей популяции. Степной бюллетень. 2016. № 46. С. 45–49.
Двойнос Г. М. Гельминтофауна лошади Пржевальского в заповеднике "Аскания-Нова". Паразиты и паразитозы животных и человека. Киев : Наукова думка, 1975. С. 122–126.
Двойнос Г. М., Крылов Н. П., Звегинцова Н. С. Эколого-гельминтологическая характеристика лошади Пржевальского в Аскании-Нова. V съезд Всесоюз. териол. о-ва АН СССР. Москва, 1990. Т. 3. С. 109–114.
Двойнос Г. М., Харченко В. А. Стронгилиды домашних и диких лошадей. Киев : Наукова думка, 1994. 234 с. Звегинцова Н. С. История паразитологических исследований в заповеднике "Аскания-Нова". Вісті Біосферного заповідника "Асканія-Нова". 2003. Т. 5. С. 167–179.
Звегинцова Н. С., Ясинецкая Н. И. Эколого-гельминтологическая характеристика современного состояния лошади Пржевальского в Аскании-Нова. Современная паразитология – основные тренды и вызовы : мат-лы VI Съезда Паразитологического общества : Междунар. конф. (15–19 октября 2018 г., Зоологический институт РАН, Санкт-Петербург). Санкт-Петербург : Лема, 2018. С. 91.
Котельников Г. А. Гельминтологические исследования животных и окружающей среды. Москва : Колос, 1984. 238 с.
Кузьмина Т. А., Харченко В. А., Старовир А. И., Двойнос Г. М. Применение метода диагностической дегельминтизации для изучения кишечных гельминтов лошадей. Vestnik zoologii. 2004. Т. 38, № 5. С. 67–70.
РИА Новости. Лошадь Пржевальского внесли в Красную книгу. Заповедники Оренбуржья. 2.09.2021. [Електронний ресурс : https://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:rj- QGbPorwsJ:https://ria.ru/20210902/zhivotnye-1748380961.html+&cd=9&hl=ru&ct=clnk&gl=ua]
Слівінська К. А., Двойнос Г. М. Паразити кишечника коня Пржевальського (Equus przewalskii) в умовах Чорнобильської зони відчуження. Vestnik zoologii. 2006. Т. 40, № 5. С. 409–415.
Треус В. Д. Акклиматизация и гибридизация животных в Аскании-Нова. 80-летний опыт культурного освоения диких животных и птиц. Киев : Урожай, 1968. 316 с.
Фальц-Фейн В. Э. Аскания-Нова. Киев : Аграрна наука, 1997. 348 с.
Baptista C. V. J. Gastrointestinal Parasites in Przewalski´s Horses (Equus ferus przewalskii), in Pentezug Wild Horse Reserve, Hortobágy National Park, Hungary. Dissertação de Mestrado Integrado em Medicina Veterinária. Universidade de Lisboa Faculdade de Medicina Veterinária. Lisboa. 2019. 76 p.
Bouman I. Re-introduction of Przewalski horses in Hustain Nuruu. Przewalski horse. 1995. Vol. 36. P. 16–29.
Boyd L., Houpt K. A. (еds). Przewalski’s Horse: the History and Biology of an Endangered Species. New York : State University of New York Press. 1994. 313 p.
Bucknell, D., Hoste, H., Gasser, R. B., Beveridge, I. The structure of the community of strongyloid nematodes of domestic equids. Journal of Helminthology. 1996. Vol. 70, N 3. Р. 185–192.
Chapman M. R., French D. D., Klei T. R. Seasonal transmission of gastrointestinal parasites of equids in southern Louisiana. Journal of Parasitology. 2001. Vol. 87, N 6. Р. 1371–1378.
Elias F., Sterregaard F., Baumgartner R., Walzer C., Slotta-Bachmayr L., Ganbataar O., Bajalagmaa N., Isenbügel E., Deplazes P. Parasitologic examinations in reintroduced Przewalski horses (Equus c. przewalskii) compared to mongolian domestic horses (E. caballus) and Dschiggetais (E. h. hemionus) in the Dzungarian Gobi, Mongolia. Pro. EAZWV & EWDA May 8–12, Heidelberg, Germany. 2002. Р. 233–240.
Gawor J. J. The prevalence and abundance of internal parasites in working horses autopsied in Poland. Veterinary Parasitology. 1995. Vol. 58, N 1–2. Р. 99–108.
Gawor J. J. Occurrence of Parascaris equorum in foals and adult horses under different breeding conditions. Wiadomości Parazytologiczne. 1996. Vol. 42, N 2. Р. 213–219.
Hanski I. Dynamics of regional distribution: The core and satellite hypothesis. Oikos. 1982. Vol. 38, N 2. Р. 210–221.
Herd R. P. Performing equine fecal egg counts. Veterinary Medicine. 1992. Vol. 87. P. 240–244. Kuzmina T. A., Zvegintsova N. S., Zharkikh T. L. Strongylid community structure of the Przewalski’s horses (Equus ferus przewalskii) from the Biosphere Reserve "Askania-Nova", Ukraine. Vestnik Zoologii. 2009. Vol. 43, N 3. Р. 209–215.
Kuzmina T., Zvegintsova N., Kharchenko V., Yakovlev E. Strongylids (Nematoda; Strongylida) in equids at the Askania-Nova Biosphere reserve, Ukraine: analysis of biodiversity of parasite community. Proceedings of the XIth European Multicolloquium of Parasitology (EMOP XI), Cluj-Napoca, Romania, July 25–29, 2012. P. 481–482.
Kuzmina T. A., Dzeverin I., Kharchenko V. A. Strongylids in domestic horses: Influence of horse age, breed and deworming programs on the strongyle parasite community. Veterinary Parasitology. 2016. Vol. 227. Р. 56–63.
Kuzmina T. A., Zvegintsova N. S., Zharkikh T. L. Gastrointestinal parasite community in a new population of the Przewalski’s horse (Equus ferus przewalskii) in the Orenburg State Reserve, Russia. Vestnik Zoologii. 2017. Vol. 51, N 3. Р. 243–250.
Kuzmina T. A., Zvegintsova N. S., Yasynetska N. I., Kharchenko V. O. Anthelmintic resistance in strongylids (Nematoda: Strongylidae) parasitizing wild and domestic equids in the Askania Nova Biosphere Reserve, Ukraine. Annales of Parasitology. 2020. Vol. 66, N 1. P. 49–60.
Lichtenfels J. R., Kharchenko V. A., Dvojnos G. M. Illustrated identifi cation keys to strongylid parasites (Strongylidae: Nematoda) of horses, zebras and asses (Equidae). Veterinary Parasitology. 2008. Vol. 156, N 1–2. Р. 4–161.
Lyons E. T., Drudge J. H., Swerczek T. W., Crowe M. W., Tolliver S. C. Prevalence of Strongylus vulgaris and Parascaris equorum in Kentucky thoroughbreds at necropsy. Journal of the American Veterinary Medical Association. 1981. Vol. 179, N 8. Р. 818–819.
Stringer A. P., Linklater W. Everything in Moderation: Principles of Parasite Control for Wildlife Conservation. BioScience. 2014. Vol. 64, N 10. P. 932–937.
Tolliver S. C. A Practical Method of Identification of the North American Cyathostomes (small Strongyles) in Equids in Kentucky. University of Kentucky, Depart. of Vet. Science, 2000. 40 р.
Zharkikh T. L., Khristianovsky P. I., Bakirova R. T., Petrov V. Yu. [et al.] Dynamics of intestinal parasite infection in Przewalski's horses reintroduced to Pre-Urals steppe, Orenburg state nature reserve (Russia). Nature Conservation Research. Заповедная наука. 2019. Vol. 4, N 2. Р. 23–30.
Zimmermann W. EEP Asiatic Equids: Husbandry guidelines. Cologne: Zoologischer Garten Koln, Schilling Verlag Munster. 2000. Zimmermann W. Naturchutz project Hortobagy: Jahresbericht 2003. Zeitschrift des Kolner Zoo. 2004. Vol. 47, N 1. Р. 35–48.
Zvegintsova N. S., Zharkikh T. L., Kuzmina T. A. Parasites of Przewalski’s horses (Equus ferus przewalskii) in Askania-Nova Biosphere Reserve (Ukraine) and Orenburg State Nature Reserve (Russia). Nature Conservation Research. Заповедная наука. 2019. Vol. 4, N 2. Р. 83–88.
