ГЕЛЬМІНТОФАУНА КУЛАНА ТУРКМЕНСЬКОГО В ЗООПАРКУ БІОСФЕРНОГО ЗАПОВІДНИКА "АСКАНІЯ-НОВА"
DOI:
https://doi.org/10.53904/1682-2374/2022-24/18Ключові слова:
Мультимодальна структура, стронгіліди, гельмінтофауна, Equus hemionus kulanАнотація
Проаналізовано гельмінтологічний матеріал, зібраний постмортально протягом 1986–2018 рр. від 19 особин кулана туркменського в зоопарку "Асканія-Нова". Виявлено 37 видів гельмінтів: 2 види цестод і 35 видів нематод, у тому числі 30 видів стронгілід, з яких 7 видів підряду Strongylinae та 23 види підряду Cyathostominae. Інтенсивність інвазії однієї особини кулана становила в середньому 2416,0 екз. Найбільш чисельним видом є нематода шлунку Habronema microstoma (Spirurata: Habronematidae) – біогельмінт, проміжним хазяїном якого є мухи-жигалки Stomoxуs calcitrans, Lyperosia spp. (Diptera: Muscidae); інтенсивність інвазії складає 1610,9 екз./ос., екстенсивність – 73,7%. Серед стронгілід домінують Cyathostomum catinatum (624,6 екз./ос.; 63,1%) та Strongylus vulgaris (268,4 екз./ос.; 94,7%). Утворення стронгілідозних аневризм у судинах брижі збільшується за віком (58,1% – тварини старші двох років); більшість (59,2%) реєструється в осінньо-зимовий період. Тільки у куланів з усіх видів конячих зоопарку "Асканія-Нова" у шлунку виявлено зооантропонозний вид нематод Trichostrongylus axei (Strongylida: Trichostrongylidae) (83,5 екз./ос; 10,5%). Два рідкісних види циатостомін, Cyathostomum tetracanthum та Cylicocyclus ultrajectinus, зареєстровані у гельмінтофауні кулана вперше. Характерною для кулана хворобою є діктіокаульоз (Dictyocaulosis), який спричиняється легеневою нематодою Dictyocaulus arnfieldi (Strongylida: Dictyocaulidae) (132,6 екз./ос.; 47,4%). Крім того, тільки у кулана серед конячих зоопарку "Асканія-Нова" зустрічається нематода Parafilaria multipapillosa (Filaria: Onchocercidae), проміжним живителем якої є кровососна муха Haematobia atripalpis (Diptera: Muscidae), а основним місцем локалізації – підшкірна клітковина в області загривка. Структура гельмінтофауни кулана туркменського в Асканії-Нова мультимодального типу з включенням домінантного (1), субдомінантних (7), фонових (16) та рідкісних (13) видів, що є характерним для диких тварин.
Посилання
Байтурсинов К. К. Факторы формирования общности гельминтофауны диких и домашних копытных Казахстана. Российский паразитологический журнал. 2008. № 4. С. 5–12.
Двойнос Г. М., Харченко В. А. Стронгилиды домашних и диких лошадей. Киев : Наукова думка, 1994. 234 с.
Ивашкин В. М., Двойнос Г. М. Определитель гельминтов лошадей. Киев : Наукова думка, 1984. 162 с.
Соломатин А. О. Кулан. Москва : Наука, 1973. 145 с.
Котельников Г. А. Гельминтологические исследования животных и окружающей среды. Москва : Колос, 1984. 238 с.
Кузьмина Т. А., Харченко В. А., Старовир А. И., Двойнос Г. М. Применение метода диагностической дегельминтизации для изучения кишечных гельминтов лошадей. Вестник зоологии. 2004. Т. 38, № 5. С. 67–70.
Кузьмина Т. А., Звегинцова Н. С. Прижизненные исследования стронгилид (Nematoda: Strongylidae) туркменских куланов заповедника "Аскания-Нова", Украина. Паразитарные болезни человека, животных и растений : труды VI Междунар. научно-практич. конф. Витебск, 2008. С. 252–256.
Скрябин К. И. Метод полных гельминтологических вскрытий позвоночных, включая человека. Москва : Изд-во 1-го МГУ, 1928. 45 с.
Уркхарт Г. М., Эрмур Дж., Дункан Дж., Данн А. М., Дженнингс Ф. В. Ветеринарная паразитология. Пер. с англ. Болдырева Е., Минаева С. Москва : Аквариум ЛТД, 2000. 352 с.
Bucknell D., Hoste H., Gasser R. B., Beveridge I. The structure of the community of strongyloid nematodes of domestic equids. J. Helminthology. 1996. Vol. 70, N 3. P. 185–192. Dvojnos G. M., Kharchenko V. A., Zvegintsova N. S. The characteristics of the helminth community in the Turkmen kulan (Equus hemionus). Parazitologiia. 1992. Vol. 26, N 3. P. 246–251.
Herd R. P. Performing equine fecal egg counts. Vet. Medicine. 1992. Vol. 87. P. 240–244.
Lichtenfels J. R. Helminths of Domestic Equids. Proc. Helm. Soc. Wash. 1975. Vol. 42. P. 1–92. Kaczensky P., Lkhagvasuren B., Pereladova O., Hemami M., Bouskila A. 2015. Equus hemionus. The IUCN Red List of Threatened Species 2015: e.T7951A45171204.
Kuzmina T. A. Kharchenko V. A., Starovir A. I., Dvoinos G. M. Analysis of the strongylid nematodes (Nematoda: Strongylidae) community after deworming of brood horses in Ukraine. Vet. Parasitology. 2005. Vol. 131. P. 283–290.
Kuzmina T. A., Kharchenko V. A., Zvegintsova N. S. Comparative study of the intestinal strongylid communities of equidae in the Askania-Nova biosphere reserve, Ukraine. Helminthologia. 2007. Vol. 44, N 2. P. 62–69. Kuzmina T. A., Zvegintsova N. S., Zharkikh T. L. Strongylidae community structure of the Przewalski᾽s horses (Equus ferus przewalskii) from the Biosphere reserve "Askania-Nova", Ukraine. Vestnik zoologii. 2009. Vol. 43, N 3. P. 209–215.
Osterman Lind E., Eysker V., Nilsson O., Uggla A., Hoglund J. Expulsion of small strongyle nematodes (cyathostomin spp.) following deworming of horses on a stud farm in Sweden. Vet. Parasitology. 2003. Vol. 115. P. 289–299. Tolliver S. C. A Practical Method of Identification of the North American Cyathostomes (small Strongyles) in Equids in Kentucky. University of Kentucky, Depart. of Vet. Science, 2000. 40 р.
Yasinetska N. I., Zharkikh T. L., Zvegintsova N. S. Conservation and breeding of the kulan in Ukraine. Der Zool. Garten. 2002. V. 72, N 4. S. 225–237.
