ХАРАКТЕРИСТИКА ПИЛКУ ТА ПИЛКОВОГО РЕЖИМУ ВИДІВ З РОДУ PICEA A. DIETR. У ДЕНДРОПАРКУ "АСКАНІЯ-НОВА"
DOI:
https://doi.org/10.53904/1682-2374/2020-22/10Анотація
Висвітлено підсумки досліджень пилку 7 видів Picea, культивованих у дендропарку "Асканія-Нова", які досягли генеративного віку. Якість пилку визначено з позиції його життєздатності, фертильності, стерильності, відхилень у будові − аномалій. Серед ялин найвищою життєздатністю вирізнявся пилок P. koraiensis (95%), найнижчою – P. schrenkiana (44%). Показник фертильності пилку виявився найбільшим у P. abies (83−89%), найменшим − P. schrenkiana (29−39%). Виявлено аномалії пилкових зерен: дрібні, гіпертрофовані, зрослі, з нерозвинутим тілом та мутації, пов'язані з відхиленнями у будові і кількості повітряних мішків. Відзначено невелику кількість аномалій пилку у рослин, які ростуть на території дендропарку – від 0,89% у P. schrenkiana до 5,83% у P. koraiensis. Частота аномалій пилку зростає у особин більш старшого віку та пригнічених хворобами або незадовільного життєвого стану. Залежність пилкового режиму від віку рослин з'ясовано на прикладі P. рungens, у молодих особин якої аномалій виявлено менше (0,99%) в порівнянні з середньовіковими рослинами (3,44%). Залежність якості пилку від життєвого стану рослин з'ясовано на прикладі P. abies: у особин у незадовільному життєвому стані виявлено 3,05% аномалій у будові пилку та 1,33% при його проростанні, у особин у доброму життєвому стані, відповідно, 1,89% та 0%. Проведено порівняння пилку у чотирьох видів ялин, які ростуть в різних екологічних умовах (контрольні рослини − в умовах парку, дослідні − на території селища). Найбільшу різноманітність та найвищий відсоток аномалій виявлено у пилку P. рungens із селища (3,1% у молодих, 19% у середньовікових рослин).
Посилання
Коршиков І. І., Гусейнова Е. Р. Особливості пилку рослин Рicea abies та Р. pungens (Pinaceae) в насадженнях на території Криворіжжя. Український ботанічний журнал. 2018. Т. 75, № 5. С. 446–456.
Лакин Г. Ф. Биометрия. Москва : Наука, 1982. 287 с.
Носкова Н. Е., Третьякова И. Н. Влияние стресса на репродуктивные способности сосны обыкновенной. Хвойные бореальной зоны. 2006. Т. 23, № 3. С. 54–63.
Паушева З. П. Практикум по цитологии растений. 4-е изд. Москва : Агропромиздат, 1988. 271 с.
Плугатарь Ю. В., Сахно Т. М. Биометрические характеристики и аэродинамические свойства пыльцевых зерен североамериканских сосен в условиях Южного берега Крыма. Изв. Сарат. ун-та. Нов. сер. Сер. Химия. Биология. Экология. 2018. Т. 18, вып. 4. С. 462–468.
Сладков А. Н. Введение в спорово-пыльцевой анализ. Москва : Наука, 1967. 275 с.
Тупицын С. С. Мужская генеративная сфера сосны обыкновенной (Pinus sylvestris L.) в разных экологических условиях (обзор) [Электрон. ресурс] // АгроЭкоИнфо. 2015. № 6. Режим доступа:http: //agroecoinfo.narod.ru/journal/STATYI/2015/6/st_30.doc. (дата звернення: 01.09.2020).