EREMOGONE CEPHALOTES (M. BIEB.) FENZL У ПІВНІЧНОМУ ПРИЧОРНОМОР'Ї: ХОРОЛОГІЯ, ЦЕНОТИЧНА ТА БІОТОПІЧНА ПРИУРОЧЕНІСТЬ

Анотація

За результатами власних досліджень і опрацювання літературних джерел наведено хорологію рідкісного ендемічного виду Eremogone cephalotes в Республіці Молдова та Україні. Встановлено, що в Україні вид поширений на півдні Правобережного Степу (межиріччя Дністер – Інгулець): у межах Одеської області зосереджено 7 локалітетів E. cephalotes, Миколаївської – 10, Дніпропетровської – 1 (4 популяційні локуси). Більшість відомих оселищ виду є малочисельними та займають незначні площі; вони досить ізольовані одне від одного. Виявлене нами оселище виду на схилі південної експозиції з лівого боку основного русла балки Зелена, що на північний захід від селища Зелене, яке підпорядковане Криворізькій міській раді, є, імовірно, одним із найбільших із відомих та займає площу понад 8 тис. м2. E. cephalotes входить до низки угруповань із домінуванням або співдомінуванням Stipa lessingiana, S. capillata, дещо рідше S. asperella, S. ucrainica, Galatella villosa. Загальне проективне покриття фітоценозів за участю виду становить переважно 60–65%, рідше до 70%; проективне покриття E. cephalotes менше 1%. Досліджені в балці Зелена (басейн Інгульця) популяції E. cephalotes приурочені до типу трав'яних і чагарничкових мезо- та ксерофітних біотопів, зокрема, до ксеротичних (степових) щільнодернинних злаковників з домінуванням чи значною участю ковили (Stipa sp.) та до сухих різнотравно-полинових степів з домінуванням сіро опушених складноцвітих (сухі різнотравні степи Tanaceto-Galatellion villosae). Біотопи балки Зелена, у яких трапляється E. cephalotes, мають високу созологічну значущість, у їх складі відмічено 9 видів із Червоної книги України. Досліджені в цій балці популяційні локуси належить до неповночленного типу з правостороннім віковим спектром.