100 РОКІВ ВИВЧЕННЯ ЛИШАЙНИКІВ ТА ЛІХЕНОФІЛЬНИХ ГРИБІВ БІОСФЕРНОГО ЗАПОВІДНИКА "АСКАНІЯ-НОВА"
DOI:
https://doi.org/10.53904/1682-2374/2024-26/8Ключові слова:
Ascomycota, Basidiomycota, заповідний степ, дендропарк, УкраїнаАнотація
За результатами критичного аналізу літературних джерел та гербарних зразків (KW, KHER) встановлено, що на території Біосферного заповідника "Асканія-Нова" з 1924 по 2024 роки зареєстровано 145 таксонів видового рівня, серед яких 133 види лишайників та 12 видів ліхенофільних грибів. 133 види лишайників та ліхенофільних грибів виявлено в дендропарку та зоопарку, 30 видів лишайників наводиться для заповідного степу, з яких 12 видів було знайдено лише в заповідному степу. Нами підтверджено визначення Thalloidima massatum, єдиного зразка з України, зібраного в заповідному степу Асканії-Нова у 1924 році. За критеріями MCOП лишайник відповідає статусу RE – регіонально зниклий. За останнє століття спостережень за видовим складом лишайників заповідного степу відмічається зникнення комплексу епігейних видів з аридною екологією, зокрема Caloplaca stillicidiorum s. lat., Thal-loidima massatum, Peltigera didactyla, Psora decipiens (єдині знахідки в 1924 році), Xanthoparmelia camtschadalis, X. pokornyi (не знаходили після 1991 року). Це повʹязано із запровадженням абсолютно заповідного режиму в степу, за відсутності випасу, що призводить до створення несприятливих умов для існування епігейних лишайників. З іншого боку, за понад 130-ти річну історію дендропарку зі штучними камʹянистими субстратами та системою штучного зрошення, відбулось збільшення видового складу лишайників та ліхенофільних грибів трансформованого степового ландшафту майже у 5 разів, в порівнянні із заповідними степовими ділянками. Сильватизація буферної зони та зони антропогенних ландшафтів впливає на заповідну зону, збільшуючи видовий склад лишайників за рахунок піонерних епіфітних видів.
Посилання
Асканія-Нова. Антологія публікацій та друкованих видань (1845–1945). Том 2: 1923–1925. Упорядник О. Василюк, Л. Ластікова, В. Пархоменко / За ред. В. Гавриленка. Сonservation Biology in Ukraine. Вип. 15. Київ – Чернівці : Друк Арт, 2020. 544 с.
Бачурина Г.Ф., Бойко М.Ф., Партика Л.Я. Мохоподібні заповідника Асканія-Нова. Український ботанічний журнал. 1977. Т. 34, № 3. С. 276–281.
Блюм О.Б. Червона книга України. Рослинний світ. Лишайники. Київ : Українська енциклопедія ім. М.П. Бажана. 1996. С. 503–530.
Водопьянова В.Г., Веденьков Е.П. Флора споровых растений заповедной степи "Аскания-Нова". Научно-технический бюлетень УНИИЖ "Аскания-Нова". 1979. Т. 2. С. 49–51.
Дармостук В.В. Ліхенофільні гриби степової зони України. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 091 "Біологія". Херсонський державний університет, Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України. Київ, 2020. 316 с.
Дідух Я.П. (ред.) Червона книга України. Київ : Глобалконсалтинг, 2009. 912 c.
Задачи и план работ Аскании-Нова: Ответственный научный персонал Госзаповедника "Аскания-Нова" на 1924 год. Природа и охота на Украине. 1924. № 1–2. С. 252.
Кондратюк С.Я., Навроцька І.Л. Нові та рідкісні види ліхенофлори України. Український ботанічний журнал. 1992. Т. 49, № 4. С. 56–61.
Кондратюк С.Я., Попова Л.П., Федоренко Н.М., Ходосовцев О.Є. Продромус спорових рослин України: лишайники. Київ : Наукова думка, 2021. 730 с.
Кондратюк С.Я., Ходосовцев О.Є. Нові для України види ліхенофільних грибів. Український ботанічний журнал. 1997а. Т. 54, № 6. С. 588–590.
Кондратюк С. Я., Ходосовцев О.Є. Сучасний стан вивченості лишайників на природно-заповідних територіях рівнинної частини України. Заповідна справа в Україні. 1997б. Т. 2. С. 24−29.
Наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України № 111 від 15.02.2021 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.03.2021 за № 370/35992) "Про затвердження переліків видів рослин та грибів, що заносяться до Червоної книги України (рослинний світ), та видів рослин та грибів, що виключені з Червоної книги України (рослинний світ)".
Окснер А.М. Нові та маловідомі види обрісників на Україні. Вісник Київського ботанічного саду. 1925. Т. 2. С. 20–23.
Окснер А.М. Нові обрісники для України. Вісник Київського ботанічного саду. 1927. Т. 5–6. С. 89–92.
Окснер А.М. Визначник лишайників УРСР. K. : АН УРСР. Інститут ботаніки, 1937. 341 с.
Окснер А.М. Флора лишайників України. Т. 1. Kиїв : Вид-во АН УРСР, 1956. 495 с.
Окснер А.М. Флора лишайниківУкраїни. Т. 2, вип. 1. Київ : Вид-во АН УРСР. Інститут ботаніки, 1968. 500 с.
Окснер А.М. Флора лишайників України. Т. 2, вип. 2. Київ : Наукова думка, 1993. 544 с.
Окснер А.М. Флора лишайників України. Т. 2, вип. 3. Київ : Наукова думка, 2010. 663 с.
Савич В.П. О новом почвенном лишайнике Cornicularia steppae mihi и лишайнике Cornicularia tenuissima. Ботанические материалы Института споровых растений Главного ботанического сада РСФСР. 1924. Т. 3, № 12. С. 158–188.
Ходосовцев О.Є. Лишайники биосферного заповедника "Аскания-Нова". Охорона генофонду рослин в Україні (Кривий Ріг, травень 1994 р.). Донецьк, 1994а. C. 66–67.
Ходосовцев О.Є. Епіфітні лишайники в степових фітоценозах півдня України. ІІ-гі наукові читання памʹяті Й.К. Пачоського (Херсон, 19–20 грудня 1994 р.). Херсон, 1994б. C. 71–74.
Ходосовцев О.Є. До охорони лишайників в біосферних заповідниках півдня України. Проблеми становлення і функціонування новостворених заповідників (матеріали науково-практичної конференції, 12–15 червня 1995 р.). Гримайлів, 1995. С. 56.
Ходосовцев О.Є. Біорізноманіття заповідника "Асканія-Нова": лишайники та ліхенофільні гриби. Актуальні питання збереження та відновлення степових екосистем : матеріали міжнародної наукової конференції, присвяченої 100 річчю заповідання асканійського степу. Асканія-Нова, 1998. C. 9–12.
Ходосовцев О.Є. Лишайники причорноморських степів України. Київ : Фітосоціоцентр, 1999. 236 с.
Ходосовцев О.Є. Нові для України види лишайників з півдня степової зони України. Український ботанічний журнал. 2008. Т. 65, № 2. С. 234–241.
Ходосовцев О.Є., Дармостук В.В. Нові види ліхенофільних грибів для України. Український ботанічний журнал. 2017. Т. 74, № 2. С. 177–183.
Ходосовцев О.Є., Дармостук В.В., Ходосовцева Ю.А. Стан вивченості лишайників та ліхенофільних грибів заповідників та Національних природних парків степової зони України. Заповідна справа в степовій зоні України (до 90-річчя створення надморських заповідників) (с. Урзуф, 14–15 березня 2017 р.). Урзуф, 2017. С. 181–188.
Ходосовцев О.Є., Дармостук В.В., Ходосовцева Ю.А. Xanthoparmelia incognita у Червоній книзі України. Рослинний світ у Червоній книзі України: впровадження Глобальної стратегії збереження рослин : Матеріали V Міжнародної конференції (25–28 червня 2018 р., Херсон, Україна). Херсон : книжкове вид-во ФОП Вишемирський В.С., 2018. C. 134–136.
Ходосовцев О.Є., Ходосовцева Ю.А. Лишайники та ліхенофільні гриби дендрологічного парку біосферного заповідника "Асканія-Нова" ім. Ф.Е. Фальц-Фейна. Чорноморський ботанічний журнал. 2014. Т. 10, № 4. С. 515–526. https://doi.org/10.14255/2308-9628/14.104/6
Ходосовцев О.Є., Ширяєва Д.В., Безсмертна О.О., Вашеняк Ю.А., Кучер О.О., Чусова О.О., Куземко А.А. Лишайники роду Cladonia P. Browne в травʹяних біотопах України. Чорноморський ботанічний журнал. 2021. Т. 17, № 4. С. 348–384. https://doi.org/10.32999/ksu1990-553X/2021-17-4-5
Darmostuk V.V., Khodosovtsev A.Ye., Gromakova A.B., Sira O.Ye, Davydov D.A., Gavrylenko L.M., Khodosovtseva Yu.A. Notes to lichen-forming and lichenicolous fungi in Ukraine II. Chornomorski botanical journal. 2021. Vol. 17, N 3. P. 276–295. https://doi.org/10.32999/ksu1990-553X/2021-17-3-6
Esslinger T.L. A chemosystematic revision of the brown Parmeliae. The Journal of the Hattori Botanical Laboratory. 1977. Vol. 42. P. 1–211.
Kärnefelt I. The genera Bryocaulon, Coelocaulon and Cornicularia and formerly associated taxa. Opera botanica. 1986. Vol. 86. P. 1–90.
Khodosovtsev A.Ye., Darmostuk V.V. Records of lichen species new for Ukraine from steppe habitats of the country. Botanica Serbica. 2020. Vol. 44, № 2. С. 243–250. https://doi.org/10.2298/ BOTSERB2002243K
Lutsak T., Fernández-Mendoza F., Kirika P., Wondafrash M., Printzen C. Coalescence-based species delimitation using genome-wide data reveals hidden diversity in a cosmopolitan group of lichens. Organisms Diversity & Evolution. 2020. Vol. 20. P. 189–218. https://doi.org/10.1007/s13127-019-00424-0
Nadyeina O., Lutsak T., Blum O., Grakhov V., Scheidegger C. (2013). Cetraria steppae Savicz is conspecific with Cetraria aculeata (Schreb.) Fr. according to morphology, secondary chemistry and ecology. The Lichenologist. 2013. Vol. 45, N6. P. 841–856. Nimis P.L. ITALIC – The Information System on Italian Lichens. Version 8.0. University of Trieste, Dept. of Biology. https://dryades.units.it/italic
Smith C.W., Aptroot A., Coppins B.J., Fletcher A., Gilbert O.L., James P.W., Wolseley P.A. The Lichens of Great Britian and Ireland. London, 2009.1046 p.
Šoun J., Vondrák J., Søchting U. et al. Taxonomy and phylogeny of the Caloplaca cerina group in Europe. The Lichenologist. 2011. Vol. 43, № 2. P. 113–135.
van den Boom P.P.G., Khodosovtsev, A. Notes on Lecania in Eastern Europe and Central Asia. Graphis Scripta. 2004. Vol. 16. Р. 1–10.
