ТРОФОТОПІЧНІ ЗВʹЯЗКИ ЖУРАВЛЕПОДІБНИХ (GRUIFORMES) ПТАХІВ З АГРОЛАНДШАФТОМ В РЕГІОНІ БІОСФЕРНОГО ЗАПОВІДНИКА "АСКАНІЯ-НОВА"

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.53904/1682-2374/2024-26/2

Ключові слова:

Журавлеподібні, журавель сірий, дрохва, бюджет часу, вплив на агробіоценози

Анотація

Встановлено, що від 30–х років XIX ст. до 2022 року в регіоні реєструвалося в різних варіантах перебування 13 видів Журавлеподібних, серед яких лише 2 види – журавель сірий та дрохва – мають найбільшу взаємодію з агроценозами. Формування зрошувальних мереж на Лівобережжі Херсонщини з середини 50-х років минулого століття і, особливо, в 70-х, 80-х роках докорінно змінило кормову базу журавля сірого та дрохви і сприяло утворенню їхніх масових скупчень під час міграції та зимівлі. Щоденні переміщення журавлів сірих від місця ночівлі в агроландшафт сягають 40 км. Сучасний агроландшафт регіону біосферного заповідника відіграє ключову роль в накопиченні журавлями сірими східноєвропейських популяцій енергетичних речовин для перельотів через Чорне море, а також після повернення з місць зимівлі для подальшої міграції до місць гніздування. Крупні скупчення журавля сірого здатні суттєво впливати на посіви озимих та ранніх зернових культур, зріджуючи їх, в залежності від чисельності і часу перебування, на 30 і більше відсотків. Дрохва, порівняно з журавлем сірим, не створює подібного навантаження на агрофітоценози і не пливає на врожайність. Застосування аграріями взимку 2020/21 рр. родентицидних препаратів проти мишоподібних гризунів знищило в регіоні 902 особини журавля сірого, з яких 686 загинуло в місцях ночівлі на території біосферного заповідника. За прикладом Херсонської обласної державної адміністрації, яка прийняла рішення щодо заборони застосування хімічних родентицидів в регіоні наукової природоохоронної установи міжнародного значення в радіусі 40 км від нічного зосередження, аналогічні заходи слід впровадити для всього Азово-Чорноморського міграційного коридору.

Посилання

Андрющенко Ю.А., Стадниченко И.С. Современное состояние дрофы, стрепета и авдотки на юге левобережной Украины. Бранта: Сборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции. 1999. Вып. 2. С. 135–151.

Андрющенко Ю.А., Гавриленко В.С. Первый в мире журавль был помечен в Аскании-Нова. Информационный бюллетень рабочей группы по журавлям Евразии. 2013. № 12. С. 99–102.

Андрющенко Ю.А. Унификация методик среднезимних учетов в Азово-Черноморском регионе Украины. Бюллетень РОМ: Итоги среднезимнего учета водно-болотных птиц 2006 года в Азово-Черноморском регионе Украины: адаптация методик IWC и их апробация / под ред. Г.В. Фесенко. 2009. Вып. 4. С. 4–12.

Андрющенко Ю., Черничко И., Кинда В., Попенко В., Арсиевич И., Вацке Х., Гавриленко В., Горлов П., Гринченко А., Думенко В., Кириченко В., Кошелев А., Кошелев В., Лопушанский Е., Олейник Д., Подпрятов А., Прокопенко С., Стадниченко И., Сиренко В., Товпинец М., Фишер Т., Черничко Р. Результаты первого большого учета зимующих птиц в зональных ландшафтах юга Украины. Бранта. 2006. Вып. 9. 22 с. Гавриленко В.С. Заповідні екосистеми в структурі агросфери степової зони: взаємовплив і його наслідки. Відновлення біотичного потенціалу агроекосистем : Мат. 2-ї міжнародної конф. (3–4 жовтня 2015 р., м. Дніпропетровськ). Дніпропетровськ, 2015. С. 40–43.

Гавриленко В.С., Веденьков Є.П., Ушачова Т.І. Теоретичні підстави та практичні пропозиції щодо стабілізації ситуації в регіоні біосферного резервату "Асканія-Нова". Проблеми сталого розвитку. Київ, 1998. С. 291–299.

Гавриленко В.С., Дрогобич Н.Ю., Думенко В.П., Поліщук І.К. Сучасні проблеми взаємодії біоти ядра Біосферного заповідника "Асканія-Нова" з оточуючим агроландшафтом. Науковий вісник Національного аграрного університету. 2006. Вип. 93. С. 117–132.

Гавриленко В.С., Листопадський М.А. Взаємодія гусей та журавлів з агроценозами в регіоні Біосферного заповідника "Асканія-Нова" і шляхи зменшення їх впливу (аналітичний огляд з методичними вказівками). Асканія-Нова, 2010. 39 с. Гавриленко В.С., Мезінов О.С., Старовойтова Т.В. Конфлікт інтересів розвитку інтенсивного сільського господарства та збереження біологічного різноманіття в екологічних коридорах міжнародного значення на півдні степової зони України. Вісті Біосферного заповідника "Асканія-Нова". 2021. Т. 23. С. 4–16.

Гавриленко В.С., Старовойтова Т.В. Поди межиріччя Дніпро–Молочна як важливі осередки збереження птахів Червоної Книги України. Агроекологічний журнал. 2020. № 3. С. 13–25.

Гавриленко В.С., Шаповал В.В. Досвід збереження та відновлення асканійського степу. Проблеми збереження, відновлення та стабілізації степових екосистем. Маріуполь : Рената, 2011. С. 14–24.

Гавриленко В.С. Сезонные скопления птиц в районе Биосферного заповедника "Аскания-Нова", их причины и биоценотическое значение. Актуальні питання збереження і відновлення степових екоситем : матер. міжнарод. науков. конф., присвяч. 100-річчю заповідання асканійського степу (Асканія-Нова, 21–23 травня 1998 р.). Асканія-Нова, 1998. С. 69–72.

Гавриленко В.С. Биосферный заповедник "Аскания-Нова" – центр крупнейшего миграционного скопления серого журавля (Grus grus L.). Журавли на рубеже тысячелетий. 2003. № 4. С. 22–25.

Гавриленко В.С., Ардамацкая Т.Б., Мезинов А.С., Лопушанский Е.А. Результаты учетов птиц в водно-болотных угодьях Западного Сиваша, включая урочище Шпиндияр. Бюллетень РОМ: Итоги регионального орнитологического мониторинга. Август 2004 г. Азово-Черноморское побережье Украины. 2005. Вып. 2. С. 28.

Гавриленко В.С., Думенко В.П. О причинах вспышки численности итальянского пруса (Cаlliptamus italicus L.) в регионе Биосферного заповедника "Аскания-Нова". Вісті Біосферного заповідника "Асканія-Нова". 2003. Т. 5. С. 154–159.

Гавриленко В.С., Думенко В.П., Лопушанский Е.А. Зимовки птиц в регионе Биосферного заповедника "Аскания-Нова" в 2000/2001 годах. Мониторинг зимующих птиц в Азово-Черноморском регионе. Одесса–Киев, 2002. С. 9–11.

Гавриленко В.С., Листопадский М.А. О стимулирующей роли пирогенного фактора в расширении межэкосистемных связей птиц степных заповедных биоценозов и сопредельных территорий. Проблемы изучения краевых структур биоценозов : Материалы 2-й Всероссийской конференции с международным участием (Саратов, 7–9 октября 2008 г. ) / Федеральное агентство по образованию, Саратовский госуниверситет им. Н.Г. Чернышевского. Саратов : Саратовский государственный ун-т, 2008. С. 146–149. Гавриленко В.С., Листопадский М.А., Мезинов А.С. Особенности фенологии, динамики численности и характер пребывания журавлей в биосферном заповеднике "Аскания-Нова". Бранта. 2012. Вып. 15. С. 46–56. Гавриленко В.С., Мезинов А.С., Старовойтова Т.В. Гибель серых журавлей от отравления зимой и весной 2021 г. в окрестностях биосферного заповедника "Аскания-Нова". Информационный бюллетень РЖГ Евразии. 2022. С. 224–235. Гавриленко В.С., Старовойтова Т.В. Особенности весенней миграции серого журавля Grus grus (Linnaeus, 1758) через Биосферный заповедник "Аскания-Нова" и сопредельные территории в 2018 году. Информационный бюллетень РЖГ Евразии. 2018. № 1. С. 32–35.

Генсірук С.А., Соловій І.П. Агроландшафт. Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. Київ : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-42588 Дергунов Н.И. Дикая фауна Аскании. Степной заповедник Чапли – Аскания-Нова. Москва–Ленинград, 1928. С. 146–183.

Дольник В.Р. Изучение поведения животных с помощью их бюджета времени и энергии. Русский орнитологический журнал. 2004. Т. 13, Экспресс-выпуск 249. С. 22–32. Закон України "Про природно-заповідний фонд України". Відомості Верховної Ради України (ВВР). 1992. № 34. С. 502. Летопись природы Украинского государственного биосферного заповедника "Аскания-Нова". Т. 3. Отчет НИР (заключительный) / Украинский научно-исследовательский институт животноводства степных районов имени М.Ф. Иванова "Аскания-Нова". Аскания-Нова, 1985. С. 26–61.

Листопадский М.А., Думенко В.П. Новая встреча стрепета, Tetrax tetrax (Gruiformes, Otididae), на территории Биосферного заповедника "Аскания-Нова". Вестник зоологии. 2010. 44 (1). С. 78. Методические рекомендации по изучению журавлей / Под ред. И.А. Нейфельд, Ю.Э. Кескпайка. Тарту, 1989.

Наукові назви птахів України, затверджені Комісією із зоологічної термінології Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України (протокол № 5 від 03.05.2007 р.).

Семенов Н.Н., Реут Ю.А. Фауна птиц и млекопитающих Биосферного заповедника "Аскания-Нова". Научно-технический бюллетень УНИИЖ "Аскания-Нова". Херсон, 1989. Вып. 1. С. 43–47.

Семенов Н.Н. Орнитофауна заповедной степи. Летопись природы 1990 г. 1991. Т. 8. С. 121–193.

Соколов М. Материалы к изучению орнитофауны Первого Государственного степного Заповедника "Чапли". Вісті державного степового заповідника "Чаплі". 1928. Т. 4. С. 27–68.

Стратегія розвитку Херсонської області на період 2021–2027 років. Затверджено Рішенням ХХХІI сесії обласної ради VII скликання від 20.12.2019 № 1511 (у редакції рішення V сесії обласної ради VIII скликання від 23.04.2021 № 114). 226 с. Ткаченко В.С. Особливості автогенезу асканійського степу. Український ботанічний журнал. 1990. Т. 47, № 4. С. 20–25. Ткаченко В.С., Шаповал В.В. Синфітоіндикаційна характеристика ділянки "Північна" новоасканійського степу та основні тенденції її екотопічних змін у ХХ та на початку XXI ст. Вісті біосферного заповідника "Асканія-Нова". 2011. Т. 13. С. 128–133.

Треус В.Д. Птицы района Аскании-Нова и методы их привлечения : дисс. … кандидата биол. наук / В.Д. Треус. Аскания-Нова, 1952. 226 с.

Треус В.Д. Орнитофауна Аскании-Нова. Труды научно-исследовательского института биологии и биологического факультета им. А.М. Горького. 1954. Т. 20. С. 79–103.

Федоренко В.П., Гавриленко В.С., Думенко В.П. Італійський прус на Херсонщині. Реальна ситуація та загроза, яку він створює. Захист рослин. 2003. № 8. С. 3–5.

Фортунатов Б. Зимовка дрофы в Аскании и Крыму. Український мисливець та рибалка. 1929. № 9. С. 10–21.

Шарлемань М. Матеріали до орнітофауни Державного Степового заповідника Чаплі та його району. Вісті Державного Степового Заповідника "Чаплі" ім. Х. Раковського (к. Асканія-Нова). Рік 1924. Т. ІІІ. Харків, 1926. С. 47–94. Шарлемань М., Борзаківський О. Чаплi: Державний степовий заповідник. Харків–Київ : Держвидав України, 1929. 48 с. Шван Х. Аскания-Нова в исторических планах и рисунках 1828–1856 гг. Санкт-Петербург : СИНЕЛ, 2008. 52 с.

Havrylenko V. Necessity of creation of ecological passages on migration ways of waterfowls in the North Prichernomorje region. The Ring (Abstracts of the 2-nd Meeting of the European Ornithologists Union and 3-rd International Shrike Symposium. 15–18 september 1999, Gdansk, Poland). 1999. Vol. 21. № 1. Р. 56.

Falz-Fein W. von. Askania Nova. Das Tierparadies. Berlin : J. Nuemann-Nuendamm,1930. 324 s.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-30

Як цитувати

Гавриленко, В., & Старовойтова, Т. (2024). ТРОФОТОПІЧНІ ЗВʹЯЗКИ ЖУРАВЛЕПОДІБНИХ (GRUIFORMES) ПТАХІВ З АГРОЛАНДШАФТОМ В РЕГІОНІ БІОСФЕРНОГО ЗАПОВІДНИКА "АСКАНІЯ-НОВА". Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», (26), 31-46. https://doi.org/10.53904/1682-2374/2024-26/2

Номер

Розділ

ЗАПОВІДНА СПРАВА, СТЕПОВЕ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 > >>