КОНФЛІКТ ІНТЕРЕСІВ РОЗВИТКУ ІНТЕНСИВНОГО СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОЛОГІЧНОГО РІЗНОМАНІТТЯ В ЕКОЛОГІЧНИХ КОРИДОРАХ МІЖНАРОДНОГО ЗНАЧЕННЯ НА ПІВДНІ СТЕПОВОЇ ЗОНИ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.53904/1682-2374/2021-23/2Анотація
В статті розглядається критична ситуація, яка виникла в результаті застосування аграріями синтетичних високомолекулярних родентицидів антикоагулятивної дії в Азово-Чорноморському та Дніпровському міграційних коридорах, що спричинило масову загибель тварин як на території об'єктів природно- заповідного фонду, так і в агроценозах. Найбільше постраждала природа Біосферного заповідника "Асканія-Нова", де з січня по травень 2021 року загинуло 2355 особин птахів 22 видів. Серед них 680 журавлів сірих Grus grus, 270 огарів Tadorna ferruginea, 3 канюки степові Buteo rufinus, 2 орлани білохвости Haliaeetus albicilla, 967 граків Corvus frugilegus, 192 галки Corvus monedula. В регіоні заповідника виявлено 6 осередків загибелі журавлів сірих. Обговорюються причини застосування синтетичних родентицидів, недоліки в правовому регулюванні використання препаратів на основі бродіфакуму та бромідіалону. Подається карта розльотів мігруючих птахів з місць нічного зосередження в Азово-Чорноморському коридорі, де пропонується ввести заборону застосування синтетичних препаратів антикоагулятивної дії та заміну їх біологічними засобами захисту рослин. У результаті послідовних дій адміністрації біосферного заповідника, його науковців та втручання міжнародних природоохоронних організацій Головою Херсонської обласної державної адміністрації видано розпорядження про заборону застосування препаратів з діючою речовиною бродіфакум в радіусі 40 км навколо Біосферного заповідника "Асканія-Нова".
Посилання
Гавриленко В. С. Сезонные скопления птиц в районе Биосферного заповедника "Аскания-Нова", их причины и биоценотическое значение. Актуальні питання збереження і відновлення степових екосистем: матли. міжнар. наук. конф., присв. 100-річчю заповідання асканійського степу (Асканія-Нова, 21–23 травня 1998 р.). Асканія-Нова, 1998. С. 69–72.
Гавриленко В. С., Листопадский М. А., Мезинов А. С. Особенности фенологии, динамики числен- ности и характер пребывания журавлей в биосферном заповеднике "Аскания-Нова". Бранта. 2012. Вып. 15. С. 46–56.
Гавриленко В. С., Старовойтова Т. В. Особенности весенней миграции серого журавля через Биосферный заповедник "Аскания-Нова" и сопредельные территории в 2018 году. Информационный бюллетень РГЖЕ. 2018. № 1. С. 32–35.
Гаврилюк А. Чисельність мишей на полях Херсонщини зростає попри заходи боротьби. 2020. [Еле- ктронний ресурс]. Режим доступу: https://agrotimes.ua/agronomiya/chyselnist-myshej-napolyah- hersonshhyny-zrostaye-popry-zahody-borotby/. Державний реєстр пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. 2021. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://mepr.gov.ua/content/derzhavniy-reestr-pesticidiv-iagrohimikativ- dozvolenih-do-vikoristannya-v-ukraini-dopovnennya-z-01012017-zgidno-vimogpostanovi- kabinetu-ministriv-ukraini-vid-21112007--1328.html.
Херсонська обласна державна адміністрація. 2021. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://khoda.gov.ua/na-hersonshhin%D1%96-rozpochato-zb%D1%96r-vrozhaju-zernovih-kultur.
Havrylenko V. The potential of "ecological corridors" for waterfowl migrating trough the northern Black Sea. Aсta ornithologica. 2000. Vol. 35, N 1. P. 41–44.