ПРОВІДНІ МЕХАНІЗМИ ЕКОЛОГІЧНИХ АДАПТАЦІЙ І РЕГУЛЯЦІЇ ЧИСЕЛЬНО-СТІ У ГУСЕПОДІБНИХ ПТАХІВ
DOI:
https://doi.org/10.53904/1682-2374/2022-24/11Ключові слова:
Гусеподібні птахи, значення та коливання співвідношення статей, механізми адаптацій, циклічність стану популяцій, високий, середній та низький рівні адаптаційАнотація
Коефіцієнти варіації самців і самок у "теплих" циклах близькі, у другому – різняться. Нами виявлено, що загалом у період "теплого" циклу загальна варіабельність популяцій крижня скорочувалася, у холодний – зростала. Співвідношення варіабельності співвідношення статей у популяції може не лише характеризувати її стан, а й дозволять прогнозувати її благополуччя. У "самцевій" частині варіабельність вище в тих популяціях (чи у тих видів), які швидко реагують на мінливі екологічні умови. Вищий ступінь мінливості самців дає достатній матеріал для відбору, при цьому ті, що вижили, є переважно носіями адаптивних генів, а підвищена загибель самців – данина за швидку адаптацію до мінливих екологічних умов. Запропоновано функціональну модель регуляції чисельності гусеподібних птахів. У видів з високою екологічною валентністю при погіршенні умов проживання відбувається асиметрична зміна співвідношення статей (більше самців!), збільшується середня величина кладки, підвищується синхронізація процесів відтворення, гніздування стає хоча б частково колоніальним. У видів, що мають "середні" адаптаційні потенції, зберігається звичайне співвідношення статей, але підвищується синхронізація розмноження, що дає стабільну чисельність. Види, що, ймовірно, знаходяться в стадії природного згасання, мають стабільне співвідношення статей. Птахи периферійних популяцій мають менші кладки, ніж птахи центральних популяцій.
Посилання
Кістяківський О. Б. Фауна промислових птaxiв Полісся УРСР. 3б. праць Зоологічного музею АН УРСР. 1952. № 25. С.П-34:1972. С. 139–148: Ардамацкая Т. Б. Численность, размещение, размножение и структура популяции обыкновенной гаги в Черноморском заповеднике. Изучение птиц в СССР, их охрана и рациональное использование. Ленинград : Наука, 1986. Ч. 1. С. 39–40. Блум Н. Л., Бауманис Я. А., Лея П. К. Натальная и гнездовая филопатрия селезней мигрирующих нырковых уток в Латвии. Изучение птиц в СССР, их охрана и рациональное использование. Ленинград : Наука, 1986. Т. 4.1. С. 82–83.
Геодакян В. А. Роль полов в передаче и преобразовании генетической информации. Проблемы передачи информации. 1965а. Т. 1, № 1. С. 105–113.
Геодакян В. А. О существовании обратной связи, регулирующей соотношение полов. Проблемы кибернетики. Москва : Наука, 1965б. Вып. 13. С. 187–195.
Геодакян В. А. О структуре эволюционирующих систем. Проблемы кибернетики. Москва : Наука, 1972. Вып. 25. С. 81–91.
Геодакян В. А. Дифференциальная смертность и норма реакции мужского и женского пола. Онтогенетическая и филогенетическая пластичность. Журнал общей биологии. 1974. Т. 35, № 3. С. 376–385. Гулай В. И. К популяционной экологии некоторых водоплавающих и болотных птиц Подолии. Материалы VI Всесоюзн. орнитол. конф. Москва, 1974. Ч. 2. С. 257–258. Данилов Н. Н., Рыжановский В. Л., Рябицев В. К. Водоплавающие птицы Ямала. Фауна и биология гусеобразных птиц. Москва : МОИП, 1977. С. 22–24. Исаков Ю. А. Подсемейство утки. Птицы Советского Союза. Москва : Сов. наука, 1952. Т. 4. С. 344– 635. Исаков Ю. А. Ресурсы водоплавающей дичи в СССР, их современное состояние и перспективы на будущее. География СССР. Ресурсы животного мира СССР. 1969. Вып. 7. С.101–114. Кищинский А. А., Флинт В. Е. Водоплавающие птицы Прииндигирских тундр. Ресурсы водоплавающих птиц в СССР, их воспроизводство и использование. Москва, 1972. Ч. 2. С. 62–66. Коли Г. Анализ популяций позвоночных животных. Москва : Мир, 1979. 365 с. Кречмар А. В., Андреев А. В., Кондратьев A. И. Экология и распространение птиц на северо-востоке СССР. Москва : Наука, 1976. 196 с. Кривенко В. Г. Современная численность водоплавающих птиц срединного региона СССР. Современное состояние ресурсов водоплавающих птиц. Москва : Наука, 1984. С. 8–11.
Лысенко В. И. Об оценке и возможности прогнозирования состояния популяций позвоночных животных. Управление поведением и охрана птиц. Москва : АН СССР, 1989. С. 36–40. Мельничук В. Л. Изменения орнитофауны при образовании Киевского водохранилища : автореф. дис. ... канд. биол. наук. Киев, 1967. 19 с. Немцев В. В. Охотничье-промысловые водоплавающие птицы Рыбинского водохранилища и пути их хозяйственного освоения. Тр. Дарвиновского заповедника. 1956. Вып, 3. С. 91–291. Портенко Л. А. Птицы Чукотского полуострова и острова Врангеля. Ленинград : Наука, 1972. Ч. 1. 422 с. Сабиневский Б. В. Водно-болотные птицы, зимующие в холодном поясе Азовочерноморья : автореф. диc .... канд. биол. наук. Киев, 1985. 24 с. Сребродольская И. Л. Водоплавающие и болотные птицы западной части Украинского Полесья : автореф. дис .... канд. биол. наук. Львов, 1964. 22 с. Томкович П. С., Сорокин A. Г. Фауна птиц Восточной Чукотки: Распространение и систематика птиц. Тр. Зоомузея Моск. ун-та. 1983. С. 77–159. Фишер Д., Саймон Н., Винсент Д. Красная книга. Дикая природа в опасности. Москва : Прогресс, 1976. 477 с. Харченко В. И., Миноранский В. А. О современном состоянии водоплавающей дичи в Восточном Приазовье. Географические ресурсы водоплавающих птиц в СССР : тез. докл. Москва, 1965. Ч. 1. С 112–114. Чижевский А. Л. Земное эхо солнечных бурь. Москва : Мысль, 1973. 350 с.
Шварц С. С., Смирнов В. С., Добринский Л. Н. Метод морфо-физиологических индикаторов в экологии наземних позвоночных. Свердловск, 1968. 380 с.
Шмальгаузен И. И. Кибернетика как учение о саморазвитии живых существ. Кибернетические вопросы биологии. Новосибирск, 1968. С. 193–221. Bezzel E. Vergleichende Beobachtungen uber die Neststandsanspruche einiger Entenarten. Ornithol. Mitt. 1967. Vol. 19, N 5. S. 101–103. Johnson O. W. Reproductive cycle of the Mallard duck. Condor. 1961. N 5. P. 351–364. Kolbe H. Entenvogel der Welt. Leipzig : Radebeul, 1981. 477 s.
