УПРАВЛІННЯ ЕКОМЕРЕЖЕЮ
DOI:
https://doi.org/10.53904/1682-2374/2020-22/3Ключові слова:
Буферні території, екологічна мережа, інтерактивні елементи, ключові території, ландшафтно-територіальна структура, сполучні територіїАнотація
Ідея екологічної мережі – це нинішній погляд природоохоронної науки і практики на "технологію" збереження довкілля. Вона бере свої початки і ґрунтується на концепції біоцентрично-сітьової ландшафтно-територіальної структури. Екомережа є ключовим елементом практичного впровадження екологічної парадигми природокористування, яку можна сформулювати як збереження природного каркасу території. На загальнодержавному, регіональному і локальному рівнях "ядрами" екомережі є природно-заповідні терени загальнодержавного і місцевого значення, що забезпечують структурну організацію національних, регіональних та місцевих схем екомережі. Структурними елементами екомережі є території, що відрізняються за своїми функціями. До структурних елементів екомережі відносяться ключові, сполучні, буферні та відновлювальні території. При практичному втіленні ідеї екомережі виникають питання, перш за все управлінські. Особливості управління екомережею, треба відмітити, полягають насамперед у тому, що ми маємо справу з об'єктами високої складності, якими є природні комплекси (ландшафти), що її складають. Адже це зумовлює необхідність врахування складного перебігу процесів ландшафтної самоорганізації, відкритого характеру цих екосистем, їх функціонування, динаміки тощо. Відтак складним і нерозв'язаним залишається досі завдання – створення механізму управління екомережею – цією, поки що, теоретичною конструкцією. Проблему управління екологічною мережею можна розглядати у двох аспектах: функціональному і структурному. Автор аналізує можливості вирішення цього питання і пропонує схему та окремі аспекти здійснення управлінського процесу при формуванні, відтворенні та використанні екомережі.
Посилання
Арманд Д. Л. Наука о ландшафте. Москва : Мысль, 1975. 287 с.
Бучек А., Лацина Я., Лев Й., Зимова Э. Территориальные системы экологической стабильности ландшафта. Studia geographica. 1985. №. 88. С. 135–150.
Гавриленко В. С. Території природно-заповідного фонду як основа екологічного каркасу системи природокористування південного степового регіону. Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. 1999. № 1–2. C. 29–32.
Гетьман В. І. Бажане і реальне про національну екомережу. Роль природно-заповідних територій у підтриманні біорізноманіття : мат-ли міжнар. науково-практ. конф., присв. 80-рiччю Канiвського природного заповiдника (Канiв, 9–11 вересня 2003 р.). Канів, 2003. С. 10–12.
Гетьман В. І. Заповідна справа потребує управління. Науковий світ. 2005. № 1. С. 8–9, 30.
Гродзинський М. Д. Основи ландшафтної екології. Київ : Либiдь, 1993. 224 с.
Гродзинський М. Д. Пізнання ландшафту: місце і простір : монографія. У 2-х т. Київ : ВПЦ "Київський університет", 2005. Т. 1. 432 с.
Гродзинський М. Д. Ландшафтна екологія : підручник. Київ : Знання, 2014. 550 с.
Державне управління: теорія і практика / за заг. ред. проф. В. Б. Авер'янова. Київ, 1998. 431 с.
Елизаров А. Экологический каркас – стратегия степного природопользования ХХІ века. Степной Бюллетень. Новосибирск, 1998. № 2. С. 6–12.
Закон України "Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України" від 21 грудня 2010 р. № 2818-VI. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2818-17 (дата зверенення: 10.05.2020).
Статистичні дані Міністерства екології та природних ресурсів України на поч. 2019 р.
(Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 2018 році. Київ, 2019. 161 с.; Звіти Мінприроди за 2018–2019 рр.).
Философская энциклопедия : В 5 т. / гл. ред. Ф. В. Константинов ; Науч. совет изд-ва "Советская энциклопедия", Ин-т философии АН СССР. Москва : Советская энциклопедия, 1970. Т. 5. С. 140.
Екологічне управління : підручник / Шевчук В. Я., Саталкін Ю. М., Білявський Г. О. та ін. Київ : Либідь, 2004. 432 с.
Шеляг-Сосонко Ю. Р., Дубина Д. В., Вакаренко Л. П. Збереження і невиснажливе використання біорізноманіття України: стан та перспективи. Київ : Хімджест, 2003. 248 с.
Forman R. T. T. Land Mosaics: The ecology of landscapes and regions. Сambridge, UK : Сambridge University Press, 1995. 632 р.
Forman R. T. T., Godron M. Landscape Ekology. New York : Wiley and Sons, 1986. 305 p.
МacArthur R. H., Wilson E. О. The theory of island biogeography. Princeton, NJ : Princeton University Press, 1967. 203 p.
