ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ НЕМІШАЇВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ (БУЧАНСЬКИЙ РАЙОН, КИЇВСЬКА ОБЛАСТЬ, УКРАЇНА)
DOI:
https://doi.org/10.53904/1682-2374/2025-27/8Ключові слова:
флора, біорізноманіття, Полісся, регіональні дослідженняАнотація
Мета цієї статті: скласти перелік лікарських рослин Немішаївської територіальної громади. Немішаївська територіальна громада знаходиться в Бучанському районі Київської області. Її площа – 80,1 км2. Населення – понад 15 тис. Перелік лікарських рослин ми склали за результатами власних польових досліджень у 2022–2025 рр. та аналізу літературних даних. Ми зʹясували, що на території Немішаївської селищної територіальної громади ростуть (і/або раніше росли) 643 види лікарських рослин. Найбільша кількість таких видів рослин є у родинах Asteraceae, Poaceae та Rosaceae. У Немішаївській територіальній громаді виявлено лікарські рослини: Aegopodium podagraria, Convallaria majalis, Achillea millefolium s.l., Cichorium intybus, Helichrysum arenarium, Tussilago farfara, Pulmonaria obscura, Symphytum officinale, Humulus lupulus, Calluna vulgaris, Vaccinium myrtillus, V. vitis-idaea, Robinia pseudoacacia, Hypericum perforatum, Origanum vulgare, Tilia cordata, Chelidonium majus, Crataegus monogyna, C. rhipidophylla, Potentilla erecta, Sambucus nigra, Viburnum opulus та інші. У складеному нами переліку лікарських рослин 28 видів належать до рідкісних. 16 видів потребують охорони у Київській області. 12 видів рослин включені до Червоної книги України (2009): Allium ursinum, Muscari botryoides, Iris sibirica, Lilium martagon, Cephalanthera longifolia, Dactylorhiza maculata, D. sambucina, Epipactis helleborine, Neottia nidusavis, N. ovata, Platanthera bifolia та P. chlorantha, – із яких Muscari botryoides вирощується як декоративна рослина, місцями трапляється здичавіло. Незважаючи на наявні заборони, Allium ursinum збирається місцевим населенням (як їстівна рослина).
Посилання
Андрієнко Т.Л., Прядко О.І., Удра І.Х., Шеляг-Сосонко Ю.Р. (1981). Рослинність заповідного масиву "Бабка" на Київському Поліссі. Український ботанічний журнал, 38(2): 91–95.
Баранський О.Р. (2024). Знахідки видів рослин, занесених до Червоної книги України, на території Українського Полісся. Поширення раритетного біорізноманіття в Україні / Серія: "Conservation Biology in Ukraine". Вип. 38. Київ, Чернівці, с. 20–24.
Білявський С.М. (2021). Лікарські рослини урбанофлори Білої Церкви. Planta+. Наука, практика та освіта: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (Київ, 19 лютого 2021 р.).
Київ: Паливода А.В., с. 433–437.
Блюм Р.Я., Сахарова В.Г., Рабоконь А.М., Шумілова А.В., Шиян Н.М., Мосякін С.Л., Блюм Я.Б. (2024). Поширення та внутрішньовидове різноманіття рижію дрібноплідного (Camelina microcarpa, Brassicaceae) в Україні. Український ботанічний журнал, 81(1): 52–62. https://doi.org/10.15407/ukrbotj81.01.052
Богомаз М.В., Шевченко Н.М. (2019). Знахідки рослин Червоної книги України протягом 2007–2018 років на існуючих і перспективних територіях природно-заповідного фонду. Знахідки рослин і грибів Червоної книги та Бернської конвенції (Резолюція 6). T. 1 (Серія: "Conservation Biology in Ukraine". Вип. 11). Київ, Чернівці: Друк Арт, с. 51–58.
Бортняк М.М. (1962). До поширення деяких нових та маловідомих для Київського Полісся рослин. Український ботанічний журнал, 19(3): 79–84.
Бортняк М.М. (1978). Нові знахідки флори Київщини. Український ботанічний журнал, 35(4): 356–361.
Василюк О.В., Богомаз М.В., Шевченко Н.М., Шевченко М.С., Іноземцева Д.М., Плига А.В., Костюшин В.А., Коломицев Г.О. (2019). Знахідки рослин, занесених до Червоної книги України та резолюції 4 Бернської конвенції, в існуючих і перспективних територіях природно-заповідного фонду Київської області та м. Києва. Знахідки рослин і грибів Червоної книги та Бернської конвенції (Резолюція 6). T. 1 (Серія: "Conservation Biology in Ukraine". Вип. 11). Київ, Чернівці: Друк Арт, с. 122–136.
Гонтова Т.М. (2009). Амінокислотний склад трави та коренів живокосту лікарського та живокосту кавказького. Фармацевтичний журнал, 1: 117–120.
Двірна Т.С. (2020). Використання інвазійних видів роду Solidago L. України у фармації. Planta+. Досягнення та перспективи: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої памʹяті доктора хімічних наук, професора Ніни Павлівни Максютіної (до 95-річчя від дня народження) (Київ, 20–21 лютого 2020 р.). Київ: Паливода А.В., с. 210–212.
Довгопола Л.І. (2020). Лікарські рослини природної флори Переяславщини. Біорізноманіття, екологія та експериментальна біологія, 22(1): 27–38. https://doi.org/10.34142/2708-5848.2020.22.1.03
Дубова Г., Бесараб О., Гарник Т., Будник Н., Юхно В., Галкін О. (2025). Розроблення лікувально-профілактичних напоїв на основі соку сирої картоплі (Solanum tuberosum). Фітотерапія. Часопис, 1: 129–141. https://doi.org/10.32782/2522-9680-2025-1-129
Завʹялова Л.В. (2017). Види інвазійних рослин, небезпечні для природного фіторізноманіття обʹєктів природно-заповідного фонду України. Біологічні системи [Науковий вісник Чернівецького університету. Біологія (Біологічні системи)], 9(1): 87–107.
Карпюк В.Р., Юзьків С.Л., Журахівська Л.Р., Конечний Ю.Т., Конечна Р.Т. (2021). Жовтець їдкий (Ranunculus acris L.): аналітичний огляд поширення, хімічного складу, біологічної активності та медичного застосування. Фармацевтичний часопис, 3: 74–82. https://doi.org/10.11603/2312-0967.2021.3.12476
Кернична І.З., Вронська Л.В., Демид А.Є., Шанайда М.І. (2025). Калина звичайна – лікарська рослина із значним ресурсним потенціалом: вивчення фенольних сполук її листя і напрацювання методик його стандартизації. Фармацевтичний часопис, 2: 7–16. https://doi.org/10.11603/2312-0967.2025.2.15290
Кініченко А. (2024). Сідач коноплевий. Хімічний склад, фармакологічні властивості та застосування в медицині (огляд літератури). Фітотерапія. Часопис, 1: 131–135. https://doi.org/10.32782/2522-9680-2024-1-131
Коврегін О., Махиня Л., Владимирова І. (2024). Мікроскопічні та гістохімічні дослідження трави зимолюбки зонтичної (Chimaphila umbellata (L.) W.Barton). Фітотерапія. Часопис, 4: 224–231, https://doi.org/10.32782/2522-9680-2024-4-224
Коніщук В.В., Мосякін С.Л., Царенко П.М., Кондратюк С.Я., Борисова О.В., Вірченко В.М., Придюк М.П., Фіцайло Т.В., Гаврись Г.Г., Титар В.М., Шупова Т.В. (2012). Червона книга Київської області. Агроекологічний журнал, 3: 46–58.
Лісовський Л., Ольшанський І. (2025). Біологічні та екологічні дослідження на території Немішаївської селищної громади (Бучанський район, Київська область). Проблеми та перспективи розвитку природничої освітньої галузі: зб. наук. праць. Переяслав: Домбровська Я.М., с. 190–199.
Малюгіна О.О., Мазулін О.В., Мазулін Г.В. (2013). Визначення кількісного вмісту флавоноїдів у суцвіттях чорнобривців розлогих і прямостоячих. Запорізький медичний журнал, 6: 88–91.
Маніліч М., Конечна Р. (2023). Сосна звичайна (Pinus sylvestris L.): аналітичний огляд літератури. Сучасна медицина, фармація та психологічне здоровʹя, 2(11): 96–108. https://doi.org/10.32689/2663-0672-2023-2-14
Мацюк О.Д., Вишневська Л.І., Бугай А.В. (2021). Наукове обґрунтування застосування лопуха великого сучасною медициною та аналіз фармацевтичного ринку препаратів на його основі. Фармацевтичний часопис, (2): 44–54. https://doi.org/10.11603/2312-0967.2021.2.12178
Мегалінська Г., Панчук О., Білик Ж., Желтовська Н., Білик В. (2024). Порівняльна літолітична активнсть деяких харчових та лікарських рослин. Сучасна медицина, фармація та психологічне здоровʹя, 4(18): 98–103. https://doi.org/10.32689/2663-0672-2024-4-15
Мінарченко В.М. (2005). Лікарські судинні рослини України (медичне та ресурсне значення). Київ: Фітосоціоцентр, 324 с.
Мінарченко В.М., Тимченко І.А., Двірна Т.С., Махиня Л.М., Ковальська Н.П. (2018). Лікарські папоротеподібні, плауноподібні та хвощеподібні України. Київ: Паливода А.В., 184 с.
Ольшанський І., Лісовський Л. (2024). Регіонально рідкісні види рослин у селищі Немішаєве (Київська область, Україна). Сучасні фітосозологічні дослідження в Україні: збірник наукових праць з нагоди вшанування памʹяті видатного фітосозолога, д-ра біол. наук, проф. Т.Л. Андрієнко-Малюк (1938–2016 рр.). Вип. 8 / Уп. В.П. Коломійчук. Київ: Талком, с. 52–57.
Ольшанський І., Лісовський Л. (2025). Весняні ефемероїди липового лісопарку в селищі Немішаєве (Бучанський р-н, Київська обл., Україна). Етноботанічні традиції в агрономії, фармації та садовому дизайні: Наукові читання Івана Косенка: матеріали VIІІ міжнародної наукової конференції, присвяченої 170-річчю від дня народження Миколи Феофановича Кащенка (Умань, 22–25 червня 2025 р.). Умань: Сочінський М.М., с. 180–185.
Ольшанський І., Лісовський Л., Баранський О. (2024). Кенофіти у селищі Немішаєве (Бучанський район, Київська область). Синантропізація рослинного покриву України: ІV Всеукраїнська наукова конференція (11–12 вересня 2024 р., м. Київ, м. Біла Церква). Збірник наукових статей. Київ, с. 118–121.
Ольшанський І., Лісовський Л., Латушко О. (2025). Медоносні рослини на території Немішаївської громади. Бджільництво України: історія, розвиток та стан галузі: збірник матеріалів науково-практичної конференції з міжнародною участю, присвяченої 250-й річниці від дня народження П.І. Прокоповича (25 червня 2025 р.). Київ: ТОВ "ДІА", с. 50–54.
Ольшанський І.Г. (2008). Господарське використання ситникових. Молодь та поступ біології: збірник тез IV Міжнародної конференції студентів і аспірантів (Львів, 7–10 квітня 2008 р.). Львів, с. 108–109.
Ольшанський І.Г. (2014). Родина Rhamnaceae Juss. у флорі України. Чорноморський ботанічний журнал, 10(2): 190–201.
Ольшанський І.Г., Федорончук М.М. (2011). Рід Juncus L. (Juncaceae) у флорі України. Український ботанічний журнал, 68(5): 686–700.
Ольшанський І.Г., Федорончук М.М. (2012). Рід Luzula DC. (Juncaceae) у флорі України. Український ботанічний журнал, 69(1): 69–76.
Ольшанський І.Г., Шиндер О.І. (2021). Нотовид ×Sorbaronia fallax (Rosaceae) у флорі України. Чорноморський ботанічний журнал, 17(2): 119–133.
Опрошанська Т.В., Осолодченко Т.П., Хворост О.П. (2022). Антимікробна активність настойок та рідких екстрактів з коренів лопуха великого, лопуха малого та лопуха павутинистого. Фармацевтичний часопис, 4: 46–52. https://doi.org/10.11603/2312-0967.2021.4.12512
Панчук О.С., Плига А.В., Гриник Є.О., Зикова М.О., Карпюк Т.С., Бондарчук Ю.М., Попов Г.В., Давиденко І.В., Данілов О.А., Шелестов А.О., Ковальов М.О., Гнезділова О.О., Клюєва К.В.,
Зінькевич Ж.О., Стопчик В.П., Волкова Г.М. (2019). Лісові види рослин Червоної книги України в Київській області. Знахідки рослин і грибів Червоної книги та Бернської конвенції (Резолюція 6). T. 1 (Серія: "Conservation Biology in Ukraine". Вип. 11). Київ, Чернівці: Друк Арт, с. 312–318.
Патока В.В., Дубовенко Ю.І. (2012). До питання збереження парків місцевого значення (на прикладі липового парку в смт Немішаєве Бородянського району Київської області). Вісті Біосферного заповідника "Асканія-Нова", 14: 391–396.
Подорожний Д.С. (2012). Географічне поширення Iris sibirica L. в Україні. Інтродукція рослин, 1: 29–36.
Решетюк О.В., Терлецький В.К., Філіпенко А.Б. (2007). Лікарські рослини Полісся з основами фітотерапії. Луцьк: Твердиня, 190 с.
Семенкевич Ю.М. (1925). Деякі доповнення до флори околиць Київа. Вісник Київського ботанічного саду, 3: 35–46.
Семенко М.В., Поспєлов С.В. (2024). Hypericum perforatum L. в культурі: від агроекологічних умов до фітофармакологічного профілю. Український журнал природничих наук, 7: 159–167. https://doi.org/10.32782/naturaljournal.7.2024.17
Удра І.Х., Вавриш П.О. (1983). Рідкісні для Київського Полісся лісові угруповання з Allium ursinum L. Український ботанічний журнал, 40(4): 61–64.
Червона книга України. Рослинний світ. 2009. Ред. Я. П. Дідух. Київ: Глобалконсалтинг, 912 с.
Чурілов А.М. (2015). Флора, рослинність і охорона лісів південної частини Київського Полісся. Дис. ... канд. біол. наук (03.00.05 – ботаніка). Київ, 450 с. (рукопис).
Чурілов А.М. (2019). Поширення дендросозофітів територіями природно-заповідного фонду південної частини Київського Полісся. Перспективи розвитку екосистемного менеджменту у лісовому комплексі та садово-парковому господарстві: тези доповідей учасників Міжнародної науково-практичної конференції (Київ, 18–19 квітня 2019 р.). Київ: НУБіП України, с. 145–146.
Шапран Ю.П., Довгопола Л.І., Сентіщева Ю.О. (2024). Хорологія, ценотичні особливості та вікова структура популяцій Adonis vernalis L. на лучно-степових ділянках м. Переяслава та в його околицях. Біорізноманіття, екологія та експериментальна біологія, 26(1): 6–12.
Abutaha, N., Wadaan, M.A., Alghamdi, R.A., Al-Mekhlafi, F.A. (2024). Potential anticancer activity of Alcea rosea and molecular docking of selected target proteins in liver cancer cells. International Journal of Morphology, 42(6): 1746–1754.
Al-Snafi, A.E. (2017). Eschscholzia californica: A phytochemical and pharmacological – Review. Indo American Journal of Pharmaceutical Sciences, 4(2): 257–263.
Al-Snafi, A.E. (2022). Constituents, nutritional and pharmacological importance of Prunus persica – Areview. World Journal of Advanced Pharmaceutical and Medical Research, 3(1), 19–29. https://doi.org/10.53346/wjapmr.2022.3.1.0035
Bahan, A., Shakalii, S., Hapon, S., Yurchenko, O., Chetveryk, O., Nahorna, S. (2025). Manifestation of morphometric indicators and varietal characteristics in plants of the genus Tagetes L. Fitoterapiia. Chasopys, 1: 169–178. https://doi.org/10.32782/2522-9680-2025-1-169
Barkworth, M.E., Olonova, M.V., Gudkova, P.D., Ullah, Z., Dyreson, C. (2020). Regional floras: increasing their value while reducing their cost. International Conferences "Plant Diversity: Status, Trends, Conservation Concept". 24, 00010 [1–7]. https://doi.org/10.1051/bioconf/20202400010
Charoenwoodhipong, P., Zuelch, M.L., Keen, C.L., Hackman, R.M., Holt, R.R. (2024). Strawberry (Fragaria × ananassa) intake on human health and disease outcomes: a comprehensive literature review. Critical Reviews in Food Science and Nutrition, 65(25), 4884–4914. https://doi.org/10.1080/10408398.2024.2398634
Danylyk, I.M., Olshanskyi, I.G. (2021). Synopsis of the order Juncales (Liliopsida) in Ukraine. Biosystems Diversity, 29(4), 354–366. https://doi.org/10.15421/012145
Hanif, M., Mehmood, M.H., Ishrat, G., Virji, S.N., Malik, A., Ahmed, M., Gilani, A.H. (2019). Pharmacological basis for the medicinal use of Alcea rosea in airways disorders and chemical characterization of its fixed oils through GC-MS. Pakistan Journal of Pharmaceutical Sciences, 32(5, Supplementary): 2347–2355.
Hussein, R.A., Afifi, A.H., Soliman, A.A.F., El Shahid, Z.A., Zoheir, K.M.A., Mahmoud, K.M. (2020). Neuroprotective activity of Ulmus pumila L. in Alzheimerʹs disease in rats; role of neurotrophic factors. Heliyon, 6(12): e05678. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2020.e05678
Jiang, Y., Zhang, C., Zhang, X., Lan, N., Zhao, Z., Xv, Y., Wang, Q., Wang, S., Chen, B., Chen, X., Wang, Y. (2024). Antigout effects and mechanisms of total flavonoids from Prunus tomentosa. Technology and Health Care, 32(S1): 217–228. https://doi.org/10.3233/THC-248019
Josimuddin, S.K., Kumar, M., Rastogi, H. (2022). A review on nutritional and medicinal value of Malus domestica with various activity. International Journal of Health Sciences, 6(S4): 7251–7265. https://doi.org/10.53730/ijhs.v6nS4.10163
Khalid, T., Chang, C.W., Ross, S.A., Naseer, F., Qadeer, A., Chen, C.C., Rafey, H.A. (2025). Traditional uses, botanical description, phytochemistry, and pharmacological activities of Phytolacca acinosa: a review. Frontiers in Pharmacology, 15: 1480034. https://doi.org/10.3389/fphar.2024.1480034
Kochjarová, J. (2025). The importance of regional research for the knowledge of the diversity of vascular plants of Slovakia. Conference "Biodiversity of the plant kingdom in the course of climate change". Košice 9th – 11th September 2025. Book of Abstracts. Košice: Equilibria. p. 19. https://doi.org/10.33542/BPK-0429-3-17
Liu, Q.B., Cheng, Z.Y., Yan, Z.Y., Wang, D., Bai, M., Huang, X.X., Song, S.J. (2018). Prunus tomentosa seed waste as a source of aromatic glycosides: Valuable phytochemicals with α-glucosidase inhibitory and hepatoprotective properties. Industrial Crops and Products, 111: 590–596. https://doi.org/10.1016/j.indcrop.2017.11.025
Luna-Vázquez, F.J., Ibarra-Alvarado, C., Rojas-Molina, A., Rojas-Molina, J.I., Yahia, E.M., Rivera-Pastrana, D.M., Rojas-Molina, A., Zavala-Sánchez, Á.M. (2013). Nutraceutical value of black cherry Prunus serotina Ehrh. fruits: antioxidant and antihypertensive properties. Molecules, 18(12): 14597–14612. https://doi.org/10.3390/molecules181214597
Mallick, P.K. (2021). Medicinal values of tomato (Lycopersicon esculentum Mill. – Solanaceae). International Journal of Applied Sciences and Biotechnology, 9(3): 166–168. https://doi.org/10.3126/ijasbt.v9i3.39789
Marinaş, I.C., Oprea, E., Geană, E.I., Luntraru, C.M., Gîrd, C.E., Chifiriuc, M.C. (2021). Chemical composition, antimicrobial and antioxidant activity of Phytolacca americana L. fruits and leaves extracts. Farmacia, 69(5): 883–889. https://doi.org/10.31925/farmacia.2021.5.9
Moneva, K., Gancheva, S., Valcheva-Kuzmanova, S. (2023). Chemical composition and biologic activities of different preparations of Japanese quince (Chaenomeles japonica). Acta Scientifica Naturalis, 10(2): 39–54.
Nighat, S., Haseeb-ur-Rehman, Sidra, T.M., Zarmina, H., Duaa, F., Hafiza, F. (2020). Prunus domestica: a review. Asian Journal of Pharmacognosy, 4(3): 21–29.
Patočka, J., Navrátilová, Z., Ovando, M. (2017). Biologically active compounds of knotweed (Reynoutria spp.). Military Medical Science Letters, 86(1), 17–31. https://doi.org/10.31482/mmsl.2017.004
POWO (2025). Plants of the World Online. Facilitated by the Royal Botanic Gardens, Kew. Published on the Internet; https://powo.science.kew.org/ [accessed 2025-10-15].
Salehi, B., Sharopov, F., Boyunegmez Tumer, T., Ozleyen, A., Rodríguez-Pérez, C., M. Ezzat, S., Azzini, E., Hosseinabadi, T., Butnariu, M., Sarac, I., Bostan, C., Acharya, K., Sen, S., Nur Kasapoglu, K., Daşkaya-Dikmen, C., Özçelik, B., Baghalpour, N., Sharifi-Rad, J., Valere Tsouh Fokou, P., Cho, W.C., Martins, N. (2019). Symphytum species: a comprehensive review on chemical composition, food applications and phytopharmacology. Molecules, 24(12), 2272. https://doi.org/10.3390/molecules24122272
Seniuk, I.V., Kravchenko, V.M., Tkachenko, O.V. (2022). Study of antioxidant and anticytolytic activity of extract from Prunus domestica leaves. Reports of Vinnytsia National Medical University, 26(1): 12–16. https://doi.org/10.31393/reports-vnmedical-2022-26(1)-02
Shynder, O.I., Negrash, Y.M. (2020). Sedum pallidum (Crassulaceae) – alien species of the flora of plain part of Ukraine. Plant introduction, 85/86: 75–84. https://doi.org/10.46341/PI2020009
Tobyn, G., Denham, A., Whitelegg, M. (2016). The western herbal tradition: 2000 years of medicinal plant knowledge. London, UK: Singing Dragon, 379 p.
Upyr, T.V., Jelev, I.S., Lenchyk, L.V., Komisarenko, M.А., Ayaou, A., Poghosyan, O.G., Dimova, G.I., Yeromina, H.O. (2019). Study of biologically active compounds in Prunus persica leaves extract. Research Journal of Pharmacy and Technology, 12(7): 3273–3276.
Urbanavičiūtė, I., Liaudanskas, M., Bobinas, Č., Šarkinas, A., Rezgienė, A., Viskelis, P. (2020). Japanese Quince (Chaenomeles japonica) as a Potential Source of Phenols: Optimization of the Extraction Parameters and Assessment of Antiradical and Antimicrobial Activities. Foods, 9(8), 1132. https://doi.org/10.3390/foods9081132
Włodarczyk, K., Smolińska, B., Majak, I. (2023). The antioxidant potential of tomato plants (Solanum lycopersicum L.) under nano-ZnO treatment. International Journal of Molecular Sciences, 24(14), 11833. https://doi.org/10.3390/ijms241411833
Yaylı, N., Yaşar, A., Yılmaz İskender, N., Yaylı, N., Cansu, T.B., Coşkunçelebi, K., Karaoğlu, Ş. (2009). Chemical constituents and antimicrobial activities of the essential oils from Sedum pallidum var. bithynicum and S. spurium grown in Turkey. Pharmaceutical Biology, 48(2): 191–194. https://doi.org/10.3109/13880200903074627
