РОЗВЕДЕННЯ НІЛЬГАУ BOSELAPHUS TRAGOCAMELUS В ЗООПАРКУ "АСКАНІЯ-НОВА"
DOI:
https://doi.org/10.53904/1682-2374/2023-25/23Ключові слова:
Зоопарк "Асканія-Нова", нільгау, копитні, розведення, розмноженняАнотація
Викладено результати досліджень розведення нільгау в зоопарку "Асканія-Нова". Виділено три періоди розведення, надано характеристику завезених антилоп. Наведено динаміку чисельності, вибуття і народжуваності тварин протягом другого і третього періодів розведення (1948–2023 роки). Описано умови утримання і причини формування груп нільгау. Охарактеризовано особливості розмноження цього екзотичного виду антилоп в умовах півдня України. У нільгау спостерігається сезонність розмноження, хоча самки здатні народжувати упродовж року. Абсолютна більшість телят нільгау народилася з січня по травень, з піком у лютому–квітні. Співвідношення самці : самки у новонароджених становило 1,14 : 1. Збереженість молодняку в зоопарку "Асканія-Нова" від народження до 6-місячного віку складала 57,7%, до 12-місячного – 51,3%. Вагітність тривала 243,8±0,57 днів. Плодючість самок нільгау в зоопарку "Асканія-Нова" в середньому становила 80,1%. Самки народжували телят до 13–14-річного віку. Вага новонароджених самців становила 6,35±0,32 кг, або 2,31% ваги дорослого (235,0±5,7 кг), вага новонародженої самки складала 5,8±0,4 кг, або 3,5% ваги дорослої тварини (165,1±3,3 кг). У річному віці вага самців і самок становила 50,5 і 69,6% ваги дорослих тварин, дворічному – 69,0 та 93,9% відповідно. Показники екстерʹєру і ваги у дорослих тварин знаходилися у межах норми, характерної для даного виду. Так, висота в холці у самців і самок складала 131,0±1,0 і 122,3±1,1 см, коса довжина тулуба 130,0±1,5 і 144,7±2,1 см, обхват грудей 158,8±1,0 і 144,7±2,1 см, обхват грудей 61,2±0,7 і 55,5±0,8 см відповідно. Охарактеризовано етологічні особливості нільгау при утриманні у неволі. Описано результати полівидового утримання нільгау з представниками родин Конячих, Оленячих, Порожнисторогих. В період розмноження антилоп бажано утримувати окремо від Конячих. Припустимим є їх спільне знаходження у великих загонах з густою рослинністю. Наведено рекомендації з покращення утримання нільгау у зоопарку "Асканія-Нова".
Посилання
Звіт про науково-дослідну роботу "Вивчити основні біологічні особливості штучно створених популяцій та угруповань диких тварин при напіввільному утриманні на півдні України". № держреєстрації 0106U002554. Асканія-Нова, 2010. 247 с.
Зоопарк "Аскания-Нова" / Салганский А. А., Слесь И. С., Треус В. Д., Успенский Г. А. Киев : Госсельхозиздат УССР, 1963. 305 с.
Стекленев Е. П. Физиологические особенности размножения антилопы нильгау (Boselaphus tragocarnelus Pall.). Научные труды НИИЖ "Аскания-Нова". 1969. Т. 14, Ч. 2. С. 20–33.
Треус М. Ю. Особенности выборочного поедания растений антилопами (Antilopinae) в заповеднике "Аскания-Нова". Вісті Біосферного заповідника "Асканія-Нова". 2003. Т. 5. С. 188–194.
Asdell S.A. Patterns of Mammalian Reproduction. Ithaca : Cornell Univ. Press, 1946. 670 p.
Bayani Abhijeet, Watve Milind. Differences in behaviour of the nilgai (Boselaphus tragocamelus) during foraging in forest versus in agricultural land. Journal of Tropical Ecology. 2016. Vol. 32, Issue 6. Р. 469–481.
Berwick S.H. The community of wild ruminants in the Gir forest ecosystems, India. Ph.D Dissertation. Yale University, New Haven, 1974. 266 p.
Berwick S.H., Jordan P.A. First report of the Yale-Bombay Natural History Society studies of wild ungulates at the Gir Forest, Gujarat, India. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 1971. Vol. 68. Р. 412–423.
Brander A. A. D. Wild animals in central India. London : Edward Arnold and Company, 1923. 296 p.
Cárdenas-Canales E. M., Ortega-Santos, J. A., Campbell T. A., García-Vázquez Z., Cantú-Covarrublas A., Figueroa-Millán J. V., DeYoung R. W., Hewitt D. G., Bryant F. C. Nilgai Antelope in Northern Mexico as a Possible Carrier for Cattle Fever Ticks and Babesia bovis and Babesia bigemina. Journal of Wildlife Diseases. 2011. Vol. 47(3). Р. 777–779.
Dharmakumarsinhji K.S. A field guide to big game census in India. Indian Board for Wildlife. New Delhi, 1959. Vol. 2. Р. 62–66.
Dinerstein E. An ecological survey of the Royal Karnali-Bardia Wildlife Reserve, Nepal. Part-III. Ungulate populations. Biol. Conserv. 1980. Vol. 16. Р. 5–38.
Haque N. Study on the ecology of wild ungulates of Keoladeo National Park, Bharatpur. Ph.D. Thesis. Centre for Wildlife and Ornithology, Aligarh Muslim University, Aligarh, 1990. 308 p.
IUCN SSC Antelope Specialist Group. Boselaphus tragocamelus. The IUCN Red List of Threatened Species 2016: e.T2893A115064758. http://dx.doi.org/10.2305/IUCN.UK.20163.RLTS.T2893A50182076.en.
Jarvis C. (Ed.) Species of wild animals bred in captivity during 1966. Int. Zoo Yearbook. 1968. Vol. 8. Р. 288–316.
Khan J.A., Chellam R., Johnsingh A.J.T. Group size and age-sex composition of three major ungulate species in Gir Lion Sanctuary, Gujarat, India. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 1995. Vol. 92. Р. 295–302.
Lacey M. A note on breeding the nilgai Boselaphus tragocamelus at Stanley Zoo. Int. Zoo Yearbook. 1969. Vol. 9. Р. 115.
Leslie D. M. Boselaphus tragocamelus (Artiodactyla: Bovidae). Mammalian species. 2008. Vol. 813. P. 1–16.
Lochmiller R. L., Sheffield W. J. Reproductive traits of male nilgai antelope in Texas. Southwestern Naturalist. 1989. Vol. 34. Р. 276–278.
Lucas J. (Ed.) Species of wild animals bred in captivity during 1968. Int. Zoo Yearbook. 1970. Vol. 10. Р. 249–280.
Mirza Z. B., Khan M. A. Study of distribution, habitat and food of nilgai (Boselaphus tragocamelus in Punjab). Pak. J. Zool. 1975. Vol. 7. Р. 209–214.
Picquet Tianna. Effects of Invasive Nilgai Antelope (Boselaphus tragocamelus ) Browsing on Black Mangrove (Avicennia germinans) in South Texas: A Study on Microenvironmental, Physiological, Structural, and Reproductive Parameters. Theses and Dissertations. The University of Texas Rio Grande Valley, 2018. 339 р.
Prater S. H. The Wild Animals of the Indian Empire. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 1934. Vol. 37. Р. 76–79.
Prater S. H. The Book of Indian Animals. Bombay : Bombay Natural History Society, 1971. 348 р.
Rahmani A. R. India. Antelopes / D. P. Mallon, S. C. Kingswood (eds). IUCN, Gland, Switzerland, 2001. Part 4: North Africa, the Middle East, and Asia. Global Survey and Reional Action Plans. Р. 178–187.
Sale J. B., Franzmann A. W., Bhattacharjee K. K., Choudhury S. Immobilization and translocation of nilgai in India using carfentanil. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 1988. Vol. 85. 281–287 p.
Sankar K. The ecology of three large sympatric herbivores (chital, sambar, nilgai) with special reference to reserve management in Sariska Tiger Reserve, Rajasthan. Ph.D. Thesis. Univ. of Rajasthan, Jaipur, 1994.
Sankar K., Johnsingh A. J. T., Acharya B. Blue bull or nilgai (Boselaphus tragocamelus Pallas, 1766) of India. In Ungulates of India / Sankar K., Goyal S.P. (Eds.). ENVIS Bulletin: Wildlife and Protected Areas. Wildlife Institute of India, Deheradun, India. 2004. Vol. 7, No. 1. P. 29–40.
Schaller G. B. The Deer and the Tiger. Univ. of Chicago Press, Chicago, 1967. 370 p.
Schaller G. B., Spillett J. J. The status of the big game species in the Keoladeo Ghana Sanctuary, Rajasthan. The Cheetal. 1966. Vol. 8(2). Р. 12–16.
Sheffield W. J., Fall B. A., Brown B. A. The Nilgai Antelope. The Caesar Kleberg Program in Wildlife Ecology and Department of Wildlife and Fisheries Sciences. The Texas A&M Univ., 1983. 100 p.
The fauna of British India, including Ceylon and Burma / Edited by W. T. Blanford. Part 1. Mammalia. London : Taylor and Francis, 1888. 418 p.
