ІСТОРІЯ РОЗВЕДЕННЯ МЕРИНОСОВИХ ОВЕЦЬ В АСКАНІЇ-НОВА
DOI:
https://doi.org/10.53904/1682-2374/2023-25/22Ключові слова:
Мериносова вівця, вовна, переселенці, колонія, Асканія-Нова, асканійська тонкорунна породаАнотація
Наведено дані щодо походження асканійських мериносових овець та етапи розвитку тонкорунного вівчарства в Асканії-Нова. Розведення овець пережило багато злетів та падінь, що повʹязане з історичними подіями та кліматичною ситуацією. Завдяки створенню унікальних генотипів, пристосованих до суворих умов степу, мериносові вівці залишаються затребуваними і сьогодні. Висвітлено роль німецьких колоністів у розведенні овець в таврійських степах, завдяки чому наша країна отримала в спадок не лише високопродуктивних тварин, але і високу культуру ведення сільського господарства. Сформована колоністами основа тонкорунного вівчарства на півдні мала значний вплив на розвиток цього регіону і стала економічною базою (підґрунтям) для заснування в Асканії-Нова тодішнім власником маєтку Фрідріхом Едуардовичем Фальц-Фейном унікального природоохоронного обʹєкта, зоопарку і дендропарку. Тепер вони входять до складу Біосферного заповідника "Асканія-Нова" імені Ф.Е. Фальц-Фейна НААН. Відмічено періоди надзвичайного розвитку та занепаду безперервного розведення тонкорунних овець в Асканії-Нова продовж 195 років.
Посилання
Гавриленко В. С., Корінець Н. О., Ясинецька Н. І. 100 років державної заповідності в Асканії-Новій: витоки, розвиток, результати. Вісті Біосферного заповідника "Асканія-Нова". 2011. Т. 20. С. 89–95.
Ганкевич В. Ю., Задерейчук А. А. Фальц-Фейн Фрідріх-Якоб Едуардович. Енциклопедія історії України. Київ : Наукова думка, 2013. Т. 10 (Т–Я). С. 264–265.
Гребень Л. К. Тонкорунне вівчарство на Україні. Київ, Херсон, 1952. 356 с.
Іванов М. Ф. Вівчарство. Херсон, 1928. 389 с.
Іовенко В. М., Болотова Т. Г., Крилова О. М., Антонець О. Г. до 75-річчя асканійської тонкорунної породи. Вівчарство. Фаховий міжвідомчий тематичний науковий збірник. 2009. Вип. 35. С. 3–14.
Летучев К. П. Асканійська порода овець. Київ : Урожай, 1991. 176 с.
Крилова О., Заруба К. Асканійська тонкорунна порода овець, таврійський внутріпородний тип. Тваринництво України. 2012. № 8. С. 43–45.
Супрун І. О., Гетя А. А., Фичак В. М. Сучасний стан та перспективи розвитку вівчарства в Україні. Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва. Збірник наукових праць. 2021. № 2. С. 21–31.
Фальц-Фейн В. Аскания-Нова. Киев : Аграрна наука, 1997. 340 с.
Deutsche Kolonisten. Zur Erinnerung an unsere Vorfahren, die als Migranten aus Süddeutschland in die Welt zogen. Askania Nova. 2002–2024. [https://deutsche-kolonisten.de/askania-nova/].
