МІКРОРІВНЕВІ ЗМІНИ ПЕЧІНКИ БІЛОГО АМУРА (СTENOPHARYNGODON IDELLA VALENCIENNES, 1844) У ПРИРОДНИХ І ЗМІНЕНИХ УМОВАХ ІСНУВАННЯ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.53904/1682-2374/2023-25/11

Ключові слова:

Патологія, паренхіма, печінка, токсикант

Анотація

Вплив антропогенного чинника на гідросферу набув катастрофічних масштабів. Внаслідок цього відбувається скорочення чисельності популяцій водної біоти. Організм гідробіонтів є потужним фактором акумуляції хімічних речовин у водному середовищі. Відомо, що риби одні з перших реагують на антропогенне навантаження. Тому проведення гістологічного моніторингу з метою оцінки стану організму має вагоме значення. Мікроанатомічний аналіз ділянок печінки риб дозволив виявити такі реакції органів, як порушення циркуляції крові в капілярах, зміни дистрофічного характеру. Компенсаторні модифікації клітин печінки не відрізняються від типової адаптивної перебудови гепатоцитів. Модифікацією функціональної адаптації вважатиметься дедиференціювання клітин у нормальних умовах існування і під впливом пошкоджуючого чинника. Першою ознакою патологічних перебудов печінки є порушення мікроциркуляції. При тривалому впливі токсикантів виявляється венозна повнокровність та явище стазу. Печінка риб має властивість високої реактивності і має великий функціональний резерв. У трансформованих умовах існування функції органу порушуються. Підвищений вміст жиру у печінці риб є наслідком порушення обмінних процесів при дії токсикантів. Найбільш частою морфологічною ознакою цих порушень є різноманітні дистрофічні зміни. При патології паренхіми печінки риб спостерігається зерниста, гідропічна та жирова дистрофія клітин. При повільному перебігу жирової дистрофії характерне помірне зрушення клітинних параметрів та місцеве деформування гепатоцитів. У динаміці процесу виникає найважча форма жирової дистрофії – ліпофанероз. Прогресування зернистого варіанта провокує початок гідропічної дистрофії. Жирове переродження характеризується появою у цитоплазмі вакуолей із різними розмірами. Дрібні вакуолі зливаються з утворенням специфічних жирових кіст. Їхня поява вважається діагностичною ознакою ступеня ураження печінки при хронічному екзотоксикозі. Функціональна недостатність органу супроводжується збільшенням кількості ретикулярної тканини у паренхімі. Збільшення вмісту колагенових волокон відповідає морфологічній картині фіброзу. Численні трансформації структури печінки є свідченням інтоксикації організму, провокують виникнення цирозу і служать специфічним біоіндикатором стану довкілля. Екологічна ситуація в Азово-Чорноморському басейні розцінюється як несприятлива для відтворення гідробіонтів.

Посилання

Антомонов М. Ю. Математична обробка та аналіз медико-біологічних даних. Київ : VMD, 2006. 558 с.

Козий М. С. Оценка современного состояния гистологической техники и пути усовершенствования изучения ихтиофауны : монография. Херсон : Олди-плюс, 2009. 310 с.

Козий М. С. Гистоморфологические особенности ихтиофауны Юга Украины : монография. Херсон : Олди-плюс, 2011. 180 с.

Bashir A., Lan J. P. Hepatic and gonadal lesions in medaka (Oryzias latipes) exposed to trichloroacetic acid as embryos. Proc. IV Internat. Symp. Aquatic Animal Health. New Orleans. ISAAH. 2002. P. 238–239. Beckman B. R. Copper intoxication in chinook salmon (Oncornynchus tshawytsha) induced by natural springwater: effect on gill Na+, K+–ATP-hase, hematocrit and plasma glucose. Fish Acuat. Sci. 1988. N 8. P. 1430–1435.

Bolotova N. L., Konovalov A. F. Morphopathologic analisis of zander (Stizostedion lucioperca L.) in Beloe Lake. 28 Congr. Internat. Ass. Theor. Applied Limnol. Pt. 3. Melbourn. 2003. P. 1609–1612.

Lukin A., Sharova J. Assessment of fish health status in the Pechora river: effects of contamination. Eco-toxicology and Environmental Safety. 2011. Vol. 74(3). P. 335–365.

Parashar R. S., Banerjee T. K. Toxic impact of lethal concentration of lead nitrate on the gills of air-breathing catfish Heteropneustes fossilis (Bloch). Ver. Arh. 2002. Vol. 72(3). P. 167–183.

Simonato J. D., Guedes C. L. Biochemical, physiological and histological changes in the neotropical fish Prochilodus lineatus exposed to diesel oil. Ecotoxicology and Environmental Safety. 2008. Vol. 69(1). P. 112–120.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-30

Як цитувати

Козій, М. (2023). МІКРОРІВНЕВІ ЗМІНИ ПЕЧІНКИ БІЛОГО АМУРА (СTENOPHARYNGODON IDELLA VALENCIENNES, 1844) У ПРИРОДНИХ І ЗМІНЕНИХ УМОВАХ ІСНУВАННЯ. Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», (25), 100-104. https://doi.org/10.53904/1682-2374/2023-25/11