"ГАРЯЧІ" ТА "ХОЛОДНІ" ТОЧКИ БІОРІЗНОМАНІТТЯ ТРАВ'ЯНИХ БІОТОПІВ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.53904/1682-2374/2022-24/4Ключові слова:
Aльфа-різноманіття, EUNIS, вологі луки, ГІС, експертна система, індекс Сімпсона, iндекс Шеннона-Вінера, мезофітні луки, степиАнотація
На основі визначення загального видового багатства та індексів біорізноманітності Шеннона-Вінера та Сімпсона для 15550 геоботанічних описів, розподілених на три групи (степи, мезофітні луки, вологі луки) було визначено описи з найнижчими і найвищими значеннями по усіх трьох показниках. Локалітети цих описів були накладені на карту України зі створенням відповідних ГІС-шарів. Отримані результати виявилися дещо схожими для усіх трьох груп біотопів. Однак для загального багатства судинних рослин (альфа-різноманіття) в усіх трьох випадках спостерігалося переважання описів з низькими показниками, а для коефіцієнту Сімпсона – навпаки зміщення в бік високих показників. Індекс Шеннона показав більш диференційовану і збалансовану картину, що дає підстави вважати цей показник цілком перспективним для ідентифікації гарячих та холодних точок біорізноманіття для досліджених трав'яних біотопів. Для степових біотопів "гарячими точками", відповідно до наявних даних, виявилися басейн Дністра і долини річок степової зони, насамперед, басейни Південного Бугу та Інгулу, а також біосферний заповідник "Асканія-Нова". Для мезофітних луків "гарячою" точкою виявився Карпатський регіон із невеликим анклавом на Буковині, а для мокрих і вологих луків – басейни Західного Бугу і Десни. Ці регіони, очевидно, мають бути першочерговими пріоритетами в організації охорони та моніторингу біорізноманіття степових та лучних біотопів в Україні.
Посилання
Буджак В. В., Чорней І. І., Токарюк А. І. та ін. База даних "Vegetation of Bukovyna+". Регіональні аспекти флористичних і фауністичних досліджень: мат-ли Пʼятої міжнар. наук.-прак. конф. (19 квітня 2018 р., м. Чернівці) / наук. ред. І.І. Чорней, І.В. Cкільський, А.В. Юзик. Чернівці : Друк Арт, 2018. С. 86–90.
Ємельянова С. М., Куземко А. А. Національна фітосоціологічна база даних рослинності України (UKRVEG): актуальність створення та проблеми розбудови : Класифікація рослинності та біотопів України як наукова основа збереження біорізноманіття : матеріали другої науково-теоретичної конференції (Київ, 14–15.03.2016) / за ред. Дідуха Я. П. Київ, 2016. С. 24–37.
Куземко А. А., Вашеняк Ю. А., Буджак В. В. та ін. База даних трав'яної рослинності України (Ukrainian Grassland Database): сучасний стан та перспективи розвитку : Класифікація рослинності та біотопів України : мат-ли четвертої науково-теоретичної конференції (Київ, 25–26 березня 2020 р.) / За ред. акад. НАН України Я.П. Дідуха. Київ, 2020. C. 89–100.
Biurrun I., Pielech R., Dembicz I., et al. Benchmarking plant diversity of Palaearctic grasslands and other open habitats. Journal of Vegetation Science. 2021. Vol. 32(4): e13050.
Chytrý M., Tichý L., Hennekens S. M. et al. EUNIS Habitat Classification: Expert system, characteristic species combinations and distribution maps of European habitats. Applied Vegetation Science. 2020. Vol. 23 (4). P. 648–675.
Dziuba T., Dubyna D. Database of halophytic and littoral vegetation of Ukraine. Phytocoenologia. 2021. Vol. 50, N 4. P. 329–338.
Kuzemko A. Ukrainian grasslands database. Biodiversity & Ecology. 2012. N 4. P. 430.
Myers N., Mittermeier R. A., Mittermeier C. G., da Fonseca G. A. B. & Kent J. Biodiversity hotspots for conservation priorities. Nature. 2000. N 403. P. 853–858.
QGIS Development Team. QGIS Geographic Information System. Open Source Geospatial Foundation Project. 2021. http://qgis.osgeo.org
Reid, W. V. Biodiversity hotspots. Trends in Ecology & Evolution. 1998. N 13. P. 275–280.
Shannon C. E. A mathematical theory of communication. The Bell System Technical Journal. 1948. N 27. P. 379–423 and P. 623–656.
Simpson, E. H. Measurement of diversity. Nature. 1949. N 163 (4148). P. 688.
Spellerberg I. F., Peter J. F. A tribute to Claude Shannon (1916–2001) and a plea for more rigorous use of species richness, species diversity and the ‘Shannon–Wiener’s Index. Global ecology and biogeography. 2003. N 12 (3). P. 177–179.
Tichý L. JUICE, software or vegetation classification. Journal of Vegetation Science. 2002. N 13. P. 451–453.
Tucker C. M., Cadotte M. W., Carvalho S. B., Davies T. J., Ferrier S., Fritz S. A., Grenyer R., Helmus M. R., Jin L. S. A guide to phylogenetic metrics for conservation, community ecology and macroecology: A guide to phylogenetic metrics for ecology. Biological Reviews. 2017. N 92 (2). P. 698–715.
Vynokurov D., Didukh Y., Krasova O. et al. Eastern European Steppe Database. Vegetation Classification and Survey. 2020. N 1. P. 149–150.
