ЛІНІЙНІ РОЗМІРИ, ПЛОЩА ПІДОШВИ КОПИТ ТА ВІДРОСТАННЯ КОПИТНОГО РОГУ У КУЛАНІВ ТУРКМЕНСЬКИХ ЛОКАЛЬНОЇ АСКАНІЙСЬКОЇ ПОПУЛЯЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.53904/1682-2374/2023-25/20Ключові слова:
Кулан туркменський, Equus hemionus kulan, лінійні розміри копитАнотація
Використано матеріал від 60 тварин Equus hemionus kulan різного віку, з них копита 31 самця та 29 самок. Було зʹясовано, що у куланів туркменських площа правих і лівих копит статистично не відрізняється (p>0,05). Різниця лінійних промірів копит між самцями та самками була статистично не достовірною. Однак, можна стверджувати, що у дорослих самців, порівняно із самками, довші (на 9 і 12,7%) передні і задні копита, більші за площею (на 25,2 і 26,4%), але задні копита трохи вужчі (на 4,8%). В середньому сумарна площа передніх копит (52,42±16,61 см2) більше такої задніх копит (45,16±14,73 см2). Спостерігається незначна асиметрія в будові передніх і задніх копит – передні округлої форми, задні копита за середніми показниками на 5,9% коротші ніж передні, хоча різниця не достовірна. Відростання копитного рогу в напіввільних умовах утримання на території степової ділянки у дорослих тварин в середньому складає 1,45 см (lim 0,2–8,2 см). Порівняння отриманих нами промірів довжини та ширини копит асканійських дорослих куланів туркменських з такими диких тварин Бадхизу показало, що вони майже однакові.
Посилання
Ясинецька Н. І. Характеристика посткраніального скелета кулана туркменського Equus hemionus kulan, що утримується напіввільно в Асканії-Нова. Вісті Біосферного заповідника "Асканія-Нова". 2017. Т. 19. С. 67–85.
Дюрст У. Экстерьер лошади. Москва–Ленинград : Сельхозгиз, 1936. 344 с.
Жарких Т. Л., Пащенко Н. А., Ясинецкая Н. И. Линейные размеры, площадь подошвы копыт и отрастание копытного рога у лошадей Пржевальского асканийской популяции. Вестник зоологии. 1999. Т. 11. С. 83–85.
Соломатин А. О. Кулан. Москва : Наука, 1973. 144 с.
Лакин Г. Ф. Биометрия. Москва : Высшая школа, 1980. 293 с.
Ясинецкая Н. И. Фенотипическая характеристика кулана туркменского Equus hemionus kulan Groves & Mazak, 1967 локальной популяции зоопарка "Аскания-Нова". Вісті Біосферного заповідника "Асканія-Нова". 2014. Т. 16. С. 113–125.
