КРАНІОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ КУЛАНА ТУРКМЕНСЬКОГО EQUUS HEMIONUS KULAN GROVES & MAZAK, 1967 ЛОКАЛЬНОЇ ПОПУЛЯЦІЇ БІОСФЕРНОГО ЗАПОВІДНИКА "АСКАНІЯ-НОВА"
DOI:
https://doi.org/10.53904/1682-2374/2023-25/19Ключові слова:
Морфологія черепа, кулан туркменський, Асканія-НоваАнотація
Метою досліджень було виявлення краніологічних особливостей рідкісного виду категорії "знаходиться на межі зникнення" Червоного списку МСОП – кулана туркменського локальної асканійської популяції, опис мінливості краніологічних показників за час напіввільного розведення та порівняння отриманих даних з такими тварин інших популяцій і підвидів. Використано остеологічний матеріал з колекції музею заповідника "Асканія-Нова" від 75 дорослих тварин віком від 4 до 20 років, з них 43 черепи самців та 32 самок. Порівняння основних краніологічних показників за статтю виявили достовірні відмінності в розмірах 17 з 101 досліджених промірів. Різниця між самцями та самками за рештою промірів була статистично не достовірною. Однак, можна стверджувати, що в Асканії-Нова самці куланів мають більш високий череп та потилицю, більш широкий лоб, ніж самки, але поступаються за довжиною більшості промірів черепа. Порівняння отриманих нами промірів черепів асканійських куланів з такими диких тварин Бадхизу і утримуваних в Празькому зоопарку виявило, що черепи куланів з Асканії-Нова дещо вищі, але коротші, та майже однакові в показниках ширини.
Посилання
Громова В. И. История лошадей (рода Equus) в Старом Свете. Часть 1. Обзор и описание форм. Тр. Палентологического ин-та АН СССР. 1949а. Т. 17, вып. 1. 373 с.
Громова В. И. История лошадей (рода Equus) в Старом Свете. Часть 2. Эволюция и классификация рода. Тр. Палентологического ин-та АН СССР. 1949б. Т. 17, вып. 1. 162 с.
Громова В. И. О скелете тарпана (Equus caballus gmelini Ant.) и других современных диких лошадей. Часть 1. Бюлл. МОИП. Сер. Биолог. 1959а. Т. 64 (4). С. 199–124.
Громова В. И. О скелете тарпана (Equus caballus gmelini Ant.) и других современных диких лошадей. Часть 2. Бюлл. МОИП. Сер. Биолог. 1959б. Т. 10. С. 10–61.
Дюрст У. Экстерьер лошади. Москва–Ленинград : Сельхозгиз, 1936. 344 с.
Каталог колекцій наукового музею Біосферного заповідника "Асканія-Нова": Ссавці. Вип. 1. Не-парнокопитні (Perissodactyla) / Т. Л. Жаркіх, Н. І. Ясинецька. УААН, Біосферний заповідник "Асканія-Нова". Херсон : Наддніпряночка, 2007. 52 с.
Красников А. С. Экстерьер лошади. Москва : Гос. изд-во сельскохозяйственной литературы, 1957. 352 с.
Кузьмина Е. И. Лошади Северной Евразии от плиоцена до современности. Труды зоологичеcкого института РАН. Санкт-Петербург : Зоол. ин-т РАН, 1997. Т. 273. 221 с.
Кулешов П. К., Красников А. С. Определение возраста сельскохозяйственных животных. Москва : Гос. из-во, 1928. 120 с.
Орлов В. Н. Возрастная изменчивость черепа кулана (Equus hemionus Pall.). Зоологический журнал. 1961. Т. XI, вып. 4. С. 592–601.
Орлов В. Н. Географическая изменчивость черепа кулана Equus hemionus Pall. и связь возрастных и географических изменений черепа млекопитающих. Сборник трудов Зоологического музея МГУ. 1968. Т. 10. С. 37–52.
Орлов В. Н. Изменчивость черепа кулана и вопросы эволюции лошадей : автореф. дис… канд. биол. наук : 09.00.08 / МГУ. Москва, 1969. 24 с.
Соломатин А. О. Кулан. Москва : Наука, 1973. 145 с.
Спасская Н. Н. Внутривидовая морфологическая изменчивость лошади Пржевальского Equus przewalskii Poljakov, 1881 : дис… канд. биол. наук: 09.00.08 / ИПЭЭ РАН. Москва, 2001. 227 с.
Eisenmann V. Les chevaux (Equus sensu lato) fossiles et actuels: cranes et dents jugales superieures. Cahiers de paleontologie. Paris: Editions du centre national de la re cherche scientifique. 1980. 186 p.
Eisenmamm V., Alberdi M. T., Giuli C. De, Staesche U. Stadying fossil horses. Leiden, New York, Kobenhavn, Koln, 1988 / E. J. Brill. VI. Methodology. 71 p.
Groves C. P., Mazӑk V. On some taxonomic problems of Asiatic wild asses; with the discription of a new subspecies (Perissodactyla; Equidae). Sonderdruck aus Z. f. Sӓugetierkunde. 1967. Bd. 32, H. 6. S. 321–355.
IUNC Red List of Threatened Species. 2023/ https://www.iucnredlist.org/ [електронний ресурс] (дата звернення 01.04.2023).
Volf Jiřĭ. Sixty years of kulan, Equus hemionus kulan (Groves & Mazak, 1967), breeding at Prague Zoo. Equus. 2010. P. 31–42.
