ЕКОЛОГО-БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КУЛАНА ТУРКМЕНСЬКОГО EQUUS HEMIONUS KULAN GROVES AND MAZAK, 1967, РЕІНТРОДУКОВАНОГО НА ПІВДНІ УКРАЇНИ (БІОСФЕРНИЙ ЗАПОВІДНИК "АСКАНІЯ-НОВА").
DOI:
https://doi.org/10.53904/1682-2374/2022-24/17Ключові слова:
Динаміка чисельності, відтворення, соціальна організація, демографічна структура, зоопаркАнотація
Проведено моніторинг демографічної структури та динаміки чисельності кулана туркменського в зоопарку "Асканія-Нова" з 1950 р. до теперішнього часу. Описано соціальну організацію при напіввільному утриманні на території заповідної зони Біосферного заповідника Асканія-Нова (ділянка "Великий Чапельський під"). Розмноження завезених з природи тварин (3 самці, 4 самки) розпочалось у 1963 році. Встановлено, що народження малят на півдні України проходить у триваліший проміжок часу, ніж у природі: з березня по серпень, з піком у травні (63% від зафіксованих 998 випадків). У перші роки утримання куланів туркменських в зоопарку демографічна структура групи залежала від надходження тварин до колекції (по 1–2 особини різної статі). З 1970 до 2006 року включно на початок кожного року кількість самок перевищувала таку самців. Приріст поголів'я значно змінювався протягом року, як за рахунок народженого молодняку, так і через його загибель, а також вибуття дорослих тварин внаслідок захворювань, травм, або вилучення для реалізації. На стадність кулана туркменського в Асканії-Нова, як і в природі, впливають такі фактори, як укрупнення табунів при похолоданні, скупчення тварин на обмеженій території при хорошій кормовій базі пасовища. До розукрупнення табунів призводять протилежні фактори, а також гони.
Посилання
Волох А. М. Динаміка чисельності кулана на півострові Бірючому (Азово-Сиваський НПП). Теріо-фауна заповідних територій та збереження ссавців : зб. наук. праць XIX теріошколи / Упорядники І. Загороднюк та З. Селюніна. Гола Пристань : Українське теріологічне товариство, 2012 (Novitates Theriologicae. Parts 8.). С. 51.
Волох А. М. Вирощування диких копитних : монографія. Херсон : ОЛДІ-ПЛЮС, 2020. 400 с.
Загороднюк І. В. Зміни фауни унгулят України в історичні часи. Вестник зоологии. 1999. Отдельное приложение № 11. С. 91–97.
Звегінцова Н. С. Гельмінтофауна кулана туркменського в зоопарку Біосферного заповідника "Асканія-Нова". Вісті біосферного заповідника "Асканія-Нова". 2022. Т. 24. С. 135–143.
Літопис природи Біосферного заповідника "Асканія-Нова" імені Ф.Е. Фальц-Фейна : звіт про НДР / Біосферний заповідник "Асканія-Нова" імені Ф.Е. Фальц-Фейна. Асканія-Нова, 1992. Т. 10. 224 с.; 1993. Т. 11. 241 с.; 1994. Т. 12. 192 с.; 1995. Т. 13. 371 с.; 1996. Т. 14. 171 с.; 1997. Т. 15. 198 с.; 1998. Т. 16. 106 с.; 1999. Т. 17. Ч I. 214 с. Ч. II. 256–506 с.; 2000. Т. 18. 331 с.; 2001. Т. 19. 192 с.; 2002. Т. 20. 257 с.; 2003. Т. 21. 372 с.; 2004. Т. 22. 341 с.; 2005. Т. 23. 322 с.; 2006. Т. 24. 308 с.; 2007. Т. 25. 319 с.; 2008. Т. 26. 312 с.; 2009. Т. 27. 312 с.; 2010. Т. 28. 379 с.; 2011. Т. 29. 304 с.; 2012. Т. 30. 351 с.; 2013. Т. 31. 373 с.; 2014. Т. 32. 349 с.; 2015. Т. 33. 307 с.; 2016. Т. 34. 309 с.; 2017. Т. 35. 268 с; 2018. Т. 36. 268 с.; 2019. Т. 37. 271 с.; 2020. Т. 38. 265 с.; 2021. Т. 39. 320 с.
Сокур І. Т. Ссавці фауни України та їх господарське значення. Київ : Держучпедвид, 1960. 211 с.
Анчиферов П. С. Территориальность самцов кулана в Аскании-Нова. Поведение животных в сообществах : мат-лы III Всесоюзн. конф. Москва : Наука, 1983. Т. 2. С. 87–88.
Банников А. Г. Кулан. Москва : Лесная промышленность, 1981. 120 с.
Бербер А. П. Кулан в пустыне Бетпак-дала: численность, распространение и состояние популяции. Вестник охотоведения. 2008. Т. 5, № 3. С. 286–289.
Долецкий С. П. Вольфартиоз овец в условиях Херсонской области. Болезни парнокопытных животных в условиях Украины. Киев, 1986. С. 23–26.
Жарких Т. Л., Ясинецкая Н. И. Социальная организация и поведение туркменского кулана (Equus hemionus kulan Groves & Mazak) в "Аскании-Нова". Вісті Біосферного заповідника "Асканія-Нова": Проблеми екомоніторингу та збереження біорізноманіття. Біосферний заповідник "Асканія-Нова" : Асканія-Нова, 1998. С. 74–79.
Жирнов Л. В. Возвращенные к жизни : Экология, охрана и использование сайгаков. Москва : Лесная промышленность, 1982. 224 с.
Жирнов Л. В., Ильинский В. О. Большой Гобийский заповедник – убежище редких животных пустынь Центральной Азии. Москва : Внешторгиздат, 1985. 128 с.
Зубарева В. И. Фауна Киева 1000 лет назад. Природа. 1940. № 8. С. 82–86.
Кириков С. В. Человек и природа степной зоны. Конец X – середина XIX в. (Европейская часть СССР). Москва : Наука, 1983. 121 с.
Красная книга Казахстана. Equus hemionus. Кулан туркменський. 1997 URL: http://www.redbookkz.info/species.php?num=88&lang=ru( дата звернення 01.11.2021).
Кузьмина И. Е. Лошади Северной Евразии от плиоцена до современности. Труды зоологичеcкого института РАН. 1997. Т. 273. 221 с.
Кузьмина Т. А., Харченко В. А., Звегинцова Н. С. Структура сообщества стронгилид (Nematoda: Strongylidae) домашних и диких эквид в Украине. Вестник зоологии. 2009. № 23. С. 107–118.
Летопись природы : отчет НИР / Украинский государственный степной биосферный заповедник "Аскания-Нова" Южного отделения ВАСХНИЛ. Аскания-Нова, 1983. Т. 1. 261 с.; 1984. Т. 2. 156 с.; 1985. Т. 3. 176 с.; 1986. Т. 4. 190 с.; 1987. Т. 5, ч. 1. 214 с.; 1988. Т. 6. 202 с.; 1989. Т. 7. 218 с.; 1990. Т. 8. 295 с.; 1991. Т. 9. 173 с.
Переладова О. Б. Состояние работ по разведению копытных с целью восстановления диких популяций в государствах Центральной Азии: Проекты WWP в регионе – 1999–2004 гг. Копытные в зоопарках и питомниках : сб. научных и научно-методологических трудов. Москва : Московский зоопарк, 2005. С. 15–27.
Пидопличко Н. И. О ледниковом периоде. Киев : Из-во АН УССР, 1951. Вып. 2. 218 с.
Рашек В. А. Паразитофауна кулана на острове Барса-Кельмес. Бюлл. МОИП. 1964. Т. 59, № 3.
Рашек В. А. Размножение и поведение кулана во время гона на о. Барсакельмес. Бюл. МОИП. 1973. Т. 54., вып. 2. С. 43–59.
Соколов В. Н. О былом распространении диких баранов и куланов в южной Сибири. 1969.
Солдатова Н. В., Солдатов В. А., Солдатов О. В. Экоцентр "Джейран" – питомник по разведению редких видов: джейрана, кулана, лошади Пржевальского. Копытные в зоопарках и питомниках. Москва : Московский зоопарк, 2005. С. 191–201.
Солдатова Н. В., Юлдашев Э. Т., Солдатов В. А. Мониторинг популяций редких видов животных в Экоцентре "Джейран". Биоразнообразие Узбекистана – мониторинг и использование. Ташкент, 2007. С. 186–194.
Соломатин А. О. Кулан и его реакклиматизация в СССР : автореф. канд. дис. на соискание к.б.н. Алма-Ата : Зоологический институт АН СССР, 1964. 16 с.
Соломатин А. О. Кулан. Москва, 1973. 144 с.
Слудский А. А. Джуты в евразийских степях и пустынях. Материалы по фауне и экологии наземных позвоночных Казахстана : сб. трудов ин-та зоологии АН Казахской ССР. Алма-Ата, 1963.
Треус В. Д., Лобанов Н. В. Кулан (Equus hemionus Pall., 1775) и его воспроизводство. Вестник зоологии. 1974. Т. 3. С. 11–17.
Цалкин В. И. Новые данные о распространении кулана в историческое время. Докл. АН СССР. Нов. сер. 1951. Т. 81, № 2. С. 289–291.
Утепов М. Ш., Соломатин А. О. К гельминтофауне кулана (Equus hemionus). Мат. науч. конф. Всес. о-ва гельминтологов. Москва, 1963.
Ясинецкая Н. И. Изучение социальной и пространственной организации кулана туркменского в биосферном заповеднике "Аскания-Нова". Поведение и поведенческая экология млекопитающих : мат-лы 3-й научной конф. 14–18 апреля 2014 г., г. Черноголовка. Москва : Тов-во научных изданий КМК, 2014. С. 144.
Ясинецкая Н. И. Результаты разведения туркменского кулана (Equus hemionus kulan) на участке заповедной степи "Большой Чапельский под" биосферного заповедника "Аскания-Нова" в полуволувольных условиях. Современный зоопарк и общество : Междунар. научно-практ. конф., посв. 90-летию со дня рождения Дж. Даррелла (1925–1995), Ижевск, 19–22 апреля 2015 г. [отв. ред. А. Н. Созонтов] : мат-лы Междунар. научно-практ. конф. Москва-Ижевск : Институт компьютерных исследований, 2015а. С. 165–171.
Ясинецкая Н. И. Результаты содержания и разведения кулана туркменского (Equus hemionus kulan) в зоопарке "Аскания-Нова". Сб. научн. статей. Харьковский зоологический парк. Харьков : Диса плюс, 2015б. Вып. 6. С. 102–114.
Denzau G., Denzau H. Wildesel. Stuttgart: Jan Thorbecke Verlag, 1999. 224 s.
Feh C., Shah N., Rowen M., Reading R., Goyal S. P. Status and action plan for the Asiatic wild ass (Equus hemionus). In: Equids: Zebras, Asses and Horses. Status Survey and Conservation Action Plan / P. D. Moehlman (ed.). Gland, Switzerland : IUCN, 2002. 62–71 p.
International Studbook of the Asiatic Wild Asses. Berlin, 1 Jun.1971. 70 p. IUNC Red List of Threatened Species. 2021/ https://www.iucnredlist.org/ [електронний ресурс] (дата звернення 12.11.2021). Kaczensky P., Lkhagvasuren B., Pereladova, O., Hemami M., Bouskila A. Equus hemionus ssp. kulan. IUCN Red List of Threatened Species. 2016: e.T7964A3144714. doi:10.2305/IUCN.UK.2016-1.RLTS.T7964A3144714.en. Retrieved 12 November 2021.
Klingel H. Observation on social organization and behavior of African and Asiatic wild asses (E. africanus and E. hemionus). Z. Tierpsychol. 1977. Vol. 44. Р. 323–331.
Yasynetska N. I., Zharkikh T. L., Zvegintsova N. S. Conservation and Breeding of the Kulan in Ukraine. Der Zoologische Garten. 2002. Vol. 72, N 4. S. 225–237.
